Головна  →  Новини  →  8 жовтня 2015, 12:11

Ігор Ніконов розповів про нову транспортну систему столиці

У колонці для інтернет-видання «Економічна правда (Українська правда)» перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов детально роз’яснив, що дасть нова транспортна система Києва мешканцям міста, на які основні етапи можна поділити цей проект та коли кияни побачать перші результати.

Також Ігор Ніконов розповів про деталі проекту та нагадав, чому транспортна модель Києва розробляється спільно зі Світовим банком.

 

Для чого потрібен проект

У кожній галузі є проекти, що утворюють систему, вони мають найбільший ефект для всієї галузі. У даному випадку проект розробки транспортної схеми Києва буде найбільш ефективним одразу для двох галузей: транспортної та містобудівної.

Це стало зрозуміло досить швидко, коли почали аналізувати існуючі проблеми у транспортному секторі – незадовільна робота громадського транспорту, затори на дорогах, проблеми з паркуванням тощо.

Проблеми накопичувалися десятиліттями, проте ніхто не поспішав їх вирішувати.

 

Існуючі проблеми

Востаннє комплексні виміри пасажиропотоків у Києві проводили у 1986 році. На їх базі розроблялася і затверджувалася транспортна схема міста, у якій відтоді відбулися серйозні зміни.

По-перше, населення Києва та київської агломерації значно збільшилося – за різними оцінками на сьогодні воно досягає до 3,6-3,8 млн осіб.

По-друге, кількість автомобілів у Києві зросла – на момент розпаду СРСР їх налічувалося 180 000, на сьогодні – 1 300 000.

По-третє, місто дуже активно будувалося у 2000 роках – з’явилися нові ділові  та нові спальні райони Києва.

По-четверте, закрилася велика кількість промислових підприємств і відкрилися нові бізнес-центри.

Окремо слід зазначити, що в 90-ті роки в Києві, як і в інших великих містах України, з’явилися маршрутки, які допомогли задовольнити зростаючий попит на послуги громадського транспорту. Частка приватного маршрутного транспорту і на сьогодні є суттєвою.

Якщо в 90-ті роки киян влаштовувала якість наданих послуг приватним маршрутним транспортом, то останнім часом місто частіше отримує скарги на роботу та якість транспорту приватних перевізників.

Цьому є просте пояснення – комунальний транспорт суттєво оновився у 2015 році завдяки співпраці Києва та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

На маршрути продовжують випускатися нові сучасні автобуси і тролейбуси.

 

Реформа громадського транспорту

Влада повинна знайти баланс між необхідною кількістю комунального транспорту та приватних маршрутних перевізників.

Київ наповнився перевізниками з інших міст, які, працюючи нелегально (їх налічується більше 4 тисяч), створюють затори, а також не стимулюють київських перевізників інвестувати кошти у новий рухомий склад.

 

Чому Світовий банк

Міська влада витратила чимало часу для пошуку правильного партнера у проведенні реформ у транспортному секторі столиці. Світовий банк ідеально підійшов з наступних причин.

По-перше, це не просто консалтингова компанія, послугами якої потенційно може маніпулювати замовник або інші учасники проекту, адже довіру до результатів такої роботи може бути поставлено під сумнів.

Якщо хтось зможе дорікнути проектній команді у відстоюванні чиїхось інтересів, то можна поставити під сумніви результати всього проекту.

Світовий банк – це структура, яка надає або надавала подібну технічну допомогу практично на всіх континентах. Команда, яка займається реалізацією даного проекту, – інтернаціональна, дорікнути таким експертам у заангажованості просто нереально.

Цей проект – це невелика копія того, як МВФ співпрацює з Україною: є чіткий план реформ і є план фінансування. Без першого не може бути другого.

По-друге, Світовий банк не просто надає технічну допомогу, а й планує фінансувати транспортний сектор Києва після проведення містом перших реформ у даному напрямку.

По-третє, Світовий банк для допомоги в реалізації даного проекту співпрацює із британською вузькоспеціалізованою консалтинговою компанією Integrated Transport Planning, яка є професіоналом у своїй галузі.

 

Як розвивався проект

У листопаді 2014 року місто досягло домовленості зі Світовим банком про початок реалізації даного проекту. Одразу ж почалися соціологічні опитування, візити команди консультантів, інтерв’ю з усіма гравцями ринку, включаючи власників приватних маршрутних перевізників.

У березні–квітні 2015 року відбувся найважливіший етап – заміри пасажиропотоків у громадському транспорті Києва. Цей етап був реалізований за допомогою сучасних технологій – спеціальних мобільних додатків для заміру пасажиропотоків і допомоги від трьох київських вишів, студенти яких брали участь у проекті.

Студенти за допомогою смартфонів і мобільних додатків вносили інформацію щодо пасажиропотоків до загальної бази даних, після чого дані оброблялися фахівцями Світового банку.

8 вересня Світовий банк спільно з КМДА представив перші результати досліджень: транспортну модель Києва, перші напрацювання щодо оптимізації маршрутної мережі, а також перші пропозиції щодо майбутнього інвестиційного портфелю міста у транспортному секторі.

Звичайно, підхід фахівців був на дуже професійному рівні. Було визначено конкретні дані: кількість пасажирів, звідки, куди і коли вони пересуваються, основні пересадочні вузли, яку кількість часу пасажири витрачають на 1 км шляху тощо.

Усі ці дослідження дали змогу по-іншому поглянути на сучасний великий Київ, який включає в себе і передмістя.

Стало очевидно, де потрібно побудувати нові автостанції, які необхідно буде закрити.

Також був проведений аналіз паркувального простору і проблем, які виникають внаслідок паркування автомобілів у недозволених місцях.

 

Конкретні приклади

Перші напрацювання команди Світового банку стосуються здебільшого вирішення транспортної проблеми житлового масиву Троєщина – це пов’язано, насамперед, з непростою ситуацією з транспортним сполученням для мешканців даного району.

Коли спільно з командою Світового банку була проаналізована існуюча маршрутна мережа житлового масиву Троєщина з Правим берегом, було виявлено, що жоден з 19 маршрутів не з’єднує район з основними діловими районами Києва.

Щоб вирішити дану проблему, експерти запропонували створити нові маршрути, які дозволятимуть мешканцям Троєщини без пересадок одним видом транспорту добиратися до своїх робочих місць та додому. Нижче наведено один із запропонованих маршрутів.

Запропоноване рішення стосується не тільки створення нових маршрутів, а й оптимізації існуючих, а саме об’єднання та усунення маршрутів, які дублюються.

Наступні кроки

Вже у жовтні з’явиться комплексне рішення з реорганізації маршрутної мережі наземного транспорту Києва. Ми незабаром почнемо його широке обговорення з гравцями ринку, з експертним співтовариством, з представниками громадськості.

Наше завдання – затвердити цільову схему і зрозуміти, яким чином і за який період ми зможемо прийти до неї.

Наше завдання – підвищити якість транспортних послуг для пасажирів за рахунок підвищення стандартів роботи перевізників. А це може відбутися тільки у тому випадку, якщо перевізники будуть розуміти, що конкуренцію на маршрутах буде мінімізовано, а також що місто зможе перейти з ними на більш довгострокові відносини.

При цьому ми розуміємо, що це непростий шлях, який ми не зможемо пройти протягом одного дня.

Але ми хочемо, щоб бізнес приватних перевізників отримав змогу вирости з невеликих операторів маршрутного транспорту до операторів сучасних великогабаритних автобусів, і ми як місто готові пройти цей шлях разом з перевізниками.

З нами команда консультантів Світового банку, яка проводила подібні проекти більш ніж в 50 містах світу.

Також ми розуміємо, що не всі реформи стосуються приватних перевізників. Величезне навантаження лягатиме на комунальних перевізників, саме тому одним із результатів проекту буде інвестиційна програма для транспортного сектора Києва, яка, як ми сподіваємося, а представники банку нам це підтверджують, буде профінансована Світовим банком у наступні роки.

Перейти до спискуВерсiя для друку