Головна  →  Новини  →  17 червня 2013, 13:46

Підсумки роботи столичної влади у 2010-2013 роках та пріоритетні завдання в рамках реалізації Стратегії розвитку Києва до 2025 року

Підсумки роботи столичної влади у 2010-2013 роках та пріоритетні завдання в рамках реалізації Стратегії розвитку Києва до 2025 року

Фоторепортаж.

Голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов підбив підсумки роботи столичної влади у 2010-2013 роках, розповів про досягнення, назвав недоліки в роботі міської адміністрації та презентував плани на найближчий час.

Як зазначив Олександр Попов, звітувати перед киянами – обов’язок голови КМДА. І звітувати не лише про успіхи, а й про ті проблеми, які поки що не вдалося розв’язати.

«Усе, що ми робимо, ми робимо для киян і разом із ними. Найголовніше наше спільне досягнення – це створення Стратегії розвитку Києва до 2025 року. У цьому документі було враховано понад 4 тисячі пропозицій мешканців столиці. Стратегія втілює три найважливіших принципи: збереження історико-культурної та природної унікальності Києва; створення сприятливих умов для продуктивної праці, достойного життя та відпочинку людей; соціальний захист тих, хто через вік або за станом здоров’я обмежений у своїх можливостях», – підкреслив Олександр Попов.

Голова КМДА розповів про перші результати втілення Стратегії.

Так, у місті розпочато модернізацію комунального транспорту: реконструйовано 2 лінії швидкісного трамваю, запрацювала київська міська кільцева електричка, на маршрути вийшли 166 нових автобусів, 97 тролейбусів, 13 трамваїв.

Продовжується будівництво та реконструкція об’єктів транспортної інфраструктури. Здійснено реконструкцію проспекту Бажана, введено в експлуатацію Гаванський та Дарницький залізнично-автомобільний мости, відремонтовано Пішохідний міст та Жулянський шляхопровід. Відкрито 4 транспортних розв’язки – на Московській площі, на примиканні проспекту Науки до Столичного шосе, на правобережному в’їзді на міст Патона, на примиканні Дніпровського узвозу до Набережного шосе, а також 2 естакади – біля мосту Метро та на Поштовій площі.

Також відкрито 5 нових станцій метрополітену – «Голосіївська», «Деміївська», «Васильківська», «Виставковий центр» та «Іподром».

РеконструйованоМіжнародний аеропорт «Київ» та автостанцію «Видубичі».

Відроджуються наявні та будуються нові заклади культури – відреставровано Андріївський узвіз, повернуто киянам книжковий магазин «Сяйво книги», відкрито Музей історії Києва.

Розпочато реалізацію проекту створення пішохідної зони та туристичної інфраструктури вздовж дніпровських схилів – від Контрактової площі до Національного музею Великої Вітчизняної війни (планується створення Алеї Соборності, яка представлятиме всі регіони України та стане символом національної єдності).

Розроблено та впроваджується «Столичний стандарт освіти». Відкрито Інженерну гімназію. Побудовано, капітально відремонтовано та відновлено 5 шкіл, 30 дитячих садків. Створено 5 тисяч місць у дитсадках, а цього року в столиці з’явиться ще понад 4 тисячі місць.

Спортсменам та прихильникам активного способу життя повернуто Легкоатлетичний манеж.

Відкрито бібліотеку на Позняках.

Відкрито другий корпус Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, перинатальний центр європейського зразка. Після реконструкції та переоснащення почав працювати інфекційний корпус Олександрівської лікарні. Розпочали роботу 100 амбулаторій сімейної медицини.

Вперше за роки незалежності в Києві розпочалася модернізація теплових мереж.

Забезпечено найвищі за всю історію столиці темпи зведення житла – лише у 2012 році побудовано 1,5 млн. кв. м.

Завершуються підготовчі роботи до початку реалізації проектів створення високотехнологічних виробництв з добре оплачуваними робочими місцями (Біонік-хіл та Індустріальний парк у Деснянському районі).

Відкрито Міський та районні центри надання адміністративних послуг.

Відкрито сквери та парки. Реконструйовано парк Кіото, де було висаджено найдовшу в Європі алею сакур. Чекають на киян та гостей столиці сквер у Квітневому провулку, Вербовий гай на Дніпровській набережній, зона відпочинку на Теремках, реконструйована Русанівська набережна.

За словами Олександра Попова, особливої уваги потребує питання соціального захисту.

«Попри обмежені фінансові можливості, ми забезпечуємо виплату муніципальних надбавок працівникам бюджетної сфери та адресну матеріальну допомогу пенсіонерам та пільговикам. Це 22 категорії пільговиків – 370 тисяч киян. Стрижнем соціальної політики Києва стає «Картка киянина». Пілотний етап проекту ми завершили. Картки отримали близько 60 тисяч киян. Зараз видаємо картку низці категорій пільговиків – це 425 тисяч людей. Вони першими скористаються правом пільгового проїзду в метро та іншими видами комунального транспорту, матимуть знижки в аптеках КП «Фармація» та інші переваги, над забезпеченням яких ми зараз працюємо. Зокрема, днями підписали Меморандум із кількома торгівельними мережами щодо надання знижок за «Карткою киянина», – розповів очільник КМДА.

Крім інфраструктурних та соціальних проектів київська влада повертає у власність громади протизаконно приватизовані стратегічні підприємства й земельні ділянки. За словами очільника міста, під контроль міста повернуто такі підприємства як «Київміськбуд» і «Київенергохолдинг» («Київенерго», «Київгаз» і «Київводоканал») та ухвалено рішення про повернення у власність столичної громади понад 3 тисяч гектарів землі.

Окремо голова КМДА підкреслив важливість боротьби зі скандальними забудовами, зокрема, на Пейзажній алеї. Олександр Попов зазначив, що столична влада має замало правових важелів, аби повністю й остаточно вирішити проблему. Сумний приклад тому – будівництво в буферній зоні Софії Київської.

«Аби подібні ситуації не повторювалися, ми підготували й подали до Кабміну проект змін до чинного законодавства, покликаних розширити повноваження київської громади та міської влади контролю за забудовниками», – заявив очільник міста.

За словами Олександра Попова, недосконалість чинного законодавства дуже обмежує фінансові й управлінські можливості київської громади.

«Нами розроблено пакет законопроектів, які допоможуть виправити цю ситуацію. І я робитиму все, щоб самоврядування в Києві отримало надійне правове та економічне підґрунтя. Треба змінювати практику формування бюджету. Я переконаний, що гроші, зароблені киянами, мають спрямовуватись на користь Києва. Тому необхідно залишати всі сто відсотків податку на дохід фізичних осіб у столичному бюджеті. Крім того, показники асигнувань із державного бюджету мають розраховуватись на основі реальної, а не номінальної кількості населення нашого міста», – зауважив Олександр Попов.

Наприкінці прес-конференції голова КМДА підкреслив важливість діалогу влади з громадськістю.

«Я вже говорив про участь громади в розробленні Стратегії розвитку міста. Мабуть, кожен киянин знає телефон Міського контактного центру. Налагоджено співпрацю з громадськими організаціями та волонтерськими групами. Найбільш показовим виявом такої співпраці стали загальноміські толоки. На жаль, не відбувся міський референдум, проведення якого вимагали сотні тисяч киян. Верховна Рада скасувала закон, за яким цей референдум мав відбутися. Проте ми обов’язково наполягатимемо, аби було прийнято нове законодавство про референдуми, яке надасть територіальним громадам право самостійно вирішувати найбільш важливі питання свого життя. Адже разом з киянами ми здатні зробити наш рідний Київ ще кращим», – зазначив Олександр Попов.

Перейти до спискуВерсiя для друку