Повідомлення про оприлюднення
Відповідно до статей 9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, повідомляю про оприлюднення проекту регуляторного акту – рішення Київської міської ради «Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині».
Розробником регуляторного акту є депутат Київської міської ради, голова депутатської фракції «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Ю. М. Сиротюк.
Проект рішення розміщений в мережі Інтернет за адресою: http://kievcity.gov.ua (в розділ: «Адміністрація», підрозділі «Регуляторна діяльність», «Оприлюднення проектів регуляторних актів»).
Даний проект рішення підготовлений з метою встановлення механізму захисту прав споживачів (мешканців та гостей столиці) – носіїв української мови. Зауваження та пропозиції приймаються протягом одного місяця з дня офіційного опублікування цього проекту у письмовому вигляді за адресами:
Поштова адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, депутатська фракція Всеукраїнське об’єднання «Свобода» у Київській міській раді.
Проект
Відповідно до статтей 10 Конституції України, пункту 50 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», статтей 11, 18, 24, 26 Закону України «Про засади державної мовної політики», рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 № 10-рп/99, рішення Київської міської ради № 571/1435 від 28 травня 2015 року «Про затвердження Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015—2020 роки», Київська міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Встановити, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності є державна мова – українська.
2. Встановити, що на території міста Києва рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції, цінники повинні виконуватись українською мовою. У випадку, якщо вивіска суб’єкта господарської діяльності є відображенням зареєстрованого знака іноземною мовою, встановлення такої вивіски можливе лише з обов’язковим зазначенням її перекладу чи транслітерації українською мовою рівновеликим шрифтом.
3. Встановити, що у місті Києві у всіх сферах обслуговування громадян вживається державна мова – українська. Надавач послуг зобов’язаний звертатися та спілкуватися з отримувачем послуг (клієнтом) державною мовою. Перехід на іноземні мови можливий за бажанням клієнта у випадку, якщо надавач послуг ними володіє. У всіх закладах сфери громадського харчування, торгівлі обов’язкова наявність меню, виконаного державною мовою. При обслуговуванні відвідувачів, персонал зобов’язується пропонувати меню українською мовою і лише на вимогу відвідувача надати меню будь якою іншою мовою за наявності.
4. Звернути увагу суб’єктів господарської діяльності, що надають послуги у сфері обслуговування споживачів на території міста Києва, на необхідність неухильного дотримання вимог статті 10 Конституції України та наголосити, що обслуговування відвідувачів, які звертаються до персоналу суб’єкта господарської діяльності державною мовою, будь-якою іншою мовою є неповагою до них та містить в собі ознаки порушення прав споживачів.
5. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), його структурним підрозділам, підприємствам, установам та організаціям комунальної форми власності на території міста Києва при укладенні типових цивільно-правових, господарських договорів з суб’єктами господарської діяльностів сферах земельних відносин, реклами, транспорту, інвестиційної діяльності, управління комунальним майном та інших передбачати обов’язок контрагентів неухильно дотримуватись положень даного рішення, та відмовляти у поновленні таких договорів у разі, якщо суб’єктами господарської діяльності допущено порушення окремих пунктів цього рішення.
6. Направити звернення Київської міської ради до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві згідно з додатком 1 до рішення.
7. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснити роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарської діяльності, що здійснюють свою діяльність на території міста Києва, щодо необхідності приведення своєї діяльності у відповідність до положень, визначених вказаним рішенням.
8. Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради "Хрещатик".
9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики, постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків,постійну комісію Київської міської ради з питань транспорту, зв'язку та реклами, постійну комісію Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.
Київський міський голова Віталій Кличко
*******
Додаток до рішення
Київської міської ради
№ ___________ від __________
Начальнику інспекції з питань
захисту прав споживачів у місті Києві
Котлярову Андрію Миколайовичу
Шановний Андрію Миколайовичу!
Відповідно до статті 4 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість обслуговування. Належною є така якість обслуговування, яка відповідає встановленим законодавством нормам. Подібні норми відповідно можуть встановлюватись і в актах локальної нормотворчості органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011, на Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів та її територіальні підрозділи покладений функціонал щодо державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Відповідно до перепису населення 2001 року серед етнічного складу населення столиці України, міста Києва, понад 82% займають українці. Дослідження 2015 року, проведені соціологічною групою «Рейтинг», вказали, що понад 60% мешканців Києва в повсякденному житті вживають державну мову, українську, як основний лінгвістичний засіб комунікації. Означені факти є об’єктивним чинником необхідності захисту української мови на території столиці. Керуючись вказаними мотивами, своїм вольовим рішенням «Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині»Київська міська рада в межах компетенції встановила на виконання норм чинного законодавства основні засади мовної політики при наданні суб’єктами господарювання на території міста Києва послуг в сфері обслуговування населення та розміщення рекламної продукції. Дотримання означених положень є обов’язковим на території міста Києва.
Норми, прийняті Київською міською радою, передбачають низку концептуальних ініціатив в частині регулювання діяльності суб’єктів господарської діяльності. Так, Київська міська рада чітко визначила, що рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції повинні виконуватись українською або іншою мовою з обов’язковим зазначенням їх перекладу чи транслітерації українською мовою. Суб’єкти господарювання на території міста Києва повинні надавати послуги у сфері обслуговування (спілкування із клієнтами, меню в закладах громадського харчування, тощо) першочергово українською мовою і переходити на іноземну мову виключно у випадку, коли це є прийнятним для сторін. Порушення вказаних норм є неповагою до споживачів послуг - носіїв української мови та містить в собі ознаки порушення прав споживачів.
Втім, органи місцевого самоврядування позбавлені функцій контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів. У Київської міської ради та її виконавчих органів відсутні дієві механізми контролю за дотриманням прийнятих положень. Це зумовлює необхідність інтенсивної співпраці Київської міської ради та Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у місті Києві щодо дотримання суб’єктами господарювання засадничих аспектів мовного законодавства на території міста Києва.
Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність осіб, винних у порушенні правил надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг (стаття 155 КУпАП) та відповідальність осіб, винних у невиконанні законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про проведення перевірки діяльності по наданню послуг громадянам-споживачам (стаття 1882 КУпАП). За статтею 2444 КУпАП саме на Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів покладені функції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів за вищевказаним статтями.
З огляду на вищеозначене, Київська міська рада звертається до Вас з проханням оперативно в межах компетенції реагувати на будь-які порушення прав споживачів, зокрема, в частині дотримання положень рішення Київської міської ради «Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині столиці» шляхом застосування механізмів, визначених законодавством.
Київський міський голова Віталій Кличко
Пояснювальна записка
1. Обґрунтування необхідності прийняття рішення.
Відповідно до перепису населення 2001 року серед етнічного складу населення столиці України, міста Києва, понад 82% займають українці. Дослідження 2015 року, проведені соціологічною групою «Рейтинг», вказали, що понад 60% мешканців Києва в повсякденному житті вживають державну мову, українську, як основний лінгвістичний засіб комунікації. Означені факти є об’єктивним чинником необхідності захисту української мови на території столиці. Керуючись вказаними мотивами, своїм вольовим рішенням Київська міська рада зобов’язана встановити на виконання норм чинного законодавства основні засади мовної політики при наданні суб’єктами господарювання на території міста Києва послуг в сфері обслуговування населення та розміщення рекламної продукції. Вказані норми покликані повсюдно сприяти захисту прав споживачів – носіїв української мови. Дотримання означених положень є обов’язковим на території міста Києва.
Проектом передбачено низку концептуальних ініціатив в частині регулювання діяльності суб’єктів господарювання. Так, Київська міська рада повинна чітко встановити, що рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції повинні виконуватись українською або іншою мовою з обов’язковим зазначенням їх перекладу чи транслітерації українською мовою. Суб’єкти господарювання на території міста Києва повинні надавати послуги у сфері обслуговування (спілкування із клієнтами, меню в закладах громадського харчування, тощо) першочергово українською мовою і переходити на іноземну мову виключно у випадку, коли це є прийнятним для сторін. Порушення вказаних норм є неповагою до споживачів послуг - носіїв української мови та містить в собі ознаки порушення прав споживачів.
Врегулювання означених відносин є вкрай необхідне для захисту прав україномовного населення столиці.
2. Мета і завдання прийняття рішення.
Метою прийняття рішення є встановлення механізму захисту прав споживачів (мешканців та гостей столиці) – носіїв української мови.
3. Загальна характеристика та основні положення проекту рішення.
Проектом рішення передбачається:
1. Встановити, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності є державна мова – українська.
2. Встановити, що на території міста Києва рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції, цінники повинні виконуватись українською мовою. У випадку, якщо вивіска суб’єкта господарської діяльності є відображенням зареєстрованого знака іноземною мовою, встановлення такої вивіски можливе лише з обов’язковим зазначенням її перекладу чи транслітерації українською мовою рівновеликим шрифтом.
3. Встановити, що у місті Києві у всіх сферах обслуговування громадян вживається державна мова – українська. Надавач послуг зобов’язаний звертатися та спілкуватися з отримувачем послуг (клієнтом) державною мовою. Перехід на іноземні мови можливий за бажанням клієнта у випадку, якщо надавач послуг ними володіє. У всіх закладах сфери громадського харчування, торгівлі обов’язкова наявність меню, виконаного державною мовою. При обслуговуванні відвідувачів, персонал зобов’язується пропонувати меню українською мовою і лише на вимогу відвідувача надати меню будь якою іншою мовою за наявності.
4. Звернути увагу суб’єктів господарської діяльності, що надають послуги у сфері обслуговування споживачів на території міста Києва, на необхідність неухильного дотримання вимог статті 10 Конституції України та наголосити, що обслуговування відвідувачів, що звертаються до персоналу суб’єкта господарської діяльності державною мовою, будь-якою іншою мовою є неповагою до них та містить в собі ознаки порушення прав споживачів.
5. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), його структурним підрозділам, підприємствам, установам та організаціям комунальної форми власності на території міста Києва при укладенні типових цивільно-правових, господарських договорів з суб’єктами господарської діяльності в сферах земельних відносин, реклами, транспорту, інвестиційної діяльності, управління комунальним майном та інших передбачати обов’язок контрагентів неухильно дотримуватись положень даного рішення, та відмовляти у поновленні таких договорів у разі, якщо суб’єктами господарської діяльності допущено порушення окремих пунктів цього рішення.
6. Направити звернення Київської міської ради до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві згідно з додатком 1 до рішення.
7. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснити роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарської діяльності, що здійснюють свою діяльність на території міста Києва, щодо необхідності приведення своєї діяльності у відповідність до положень, визначених вказаним рішенням.
8. Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради "Хрещатик".
9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики, постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків,постійну комісію Київської міської ради з питань транспорту, зв'язку та реклами, постійну комісію Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.
Стаття 10 Конституції України, пункт 50 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 № 10-рп/99, рішення Київської міської ради № 571/1435 від 28 травня 2015 року «Про затвердження Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015—2020 роки».
5. Фінансово-економічне обґрунтування.
Реалізація даного проекту рішення потребує додаткового виділення коштів з міського бюджету.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття рішення.
Прийняття рішення сприятиме встановленню механізму захисту прав споживачів (мешканців та гостей столиці) – носіїв української мови та поступовій українізації населення столиці.
Доповідач на пленарному засіданні сесії Київської міської ради - депутат Київської міської ради VIII скликання, Голова депутатської фракції «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» у Київській міській раді Сиротюк Юрій Миколайович.
Аналіз регуляторного впливу
1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання.
Відповідно до перепису населення 2001 року серед етнічного складу населення столиці України, міста Києва, понад 82% займають українці. Дослідження 2015 року, проведені соціологічною групою «Рейтинг» вказали, що понад 60% мешканців Києва в повсякденному житті вживають державну мову українську, як основний лінгвістичний засіб комунікації. Означені факти є об’єктивним чинником необхідності захисту української мови на території столиці. Керуючись вказаними мотивами, своїм вольовим рішенням «Київська міська рада зобов’язана встановити на виконання норм чинного законодавства основні засади мовної політики при наданні суб’єктами господарювання на території міста Києва послуг в сфері обслуговування населення та розміщення рекламної продукції. Вказані норми покликані повсюдно сприяти захисту прав споживачів – носіїв української мови. Дотримання означених положень є обов’язковим на території міста Києва.
Проектом передбачено низку концептуальних ініціатив в частині регулювання діяльності суб’єктів господарювання. Так, Київська міська рада повинна чітко встановити, що рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції повинні виконуватись українською або іншою мовою з обов’язковим зазначенням їх перекладу чи транслітерації українською мовою. Суб’єкти господарювання на території міста Києва повинні надавати послуги у сфері обслуговування (спілкування із клієнтами, меню в закладах громадського харчування, тощо) першочергово українською мовою і переходити на іноземну мову виключно у випадку, коли це є прийнятним для сторін. Порушення вказаних норм є неповагою до споживачів послуг - носіїв української мови та містить в собі ознаки порушення прав споживачів.
Врегулювання означених відносин є вкрай необхідне для захисту прав україномовного населення столиці.
Таким чином, виникає необхідність прийняття рішення міською радою, яке сприятиме врегулюванню правовідносин у мовній царині на території столиці України – міста Києва, встановлення механізму захисту прав споживачів (мешканців та гостей столиці) – носіїв української мови
Наразі ж на території м. Києва відсутній нормативний документ, який би врегульовував вищеозначену проблематику.
2. Визначення цілей регулювання:
- врегулювання механізму захисту прав споживачів (мешканців та гостей столиці) – носіїв української мови на території міста Києва;
- упорядкування нових стандартів обслуговування у сфері надання послуг;
- забезпечення охорони української мови та її статусу як державної.
3. Визначення та оцінка всіх прийнятих альтернативних способів досягнення зазначених цілей, наведення аргументів щодо переваги обраного способу.
Альтернативою запропонованого проекту регуляторного акту є:
1. Збереження існуючого стану. Таке вирішення питання є неприйнятим, адже означені вище цілі регулювання потребують нагального вирішення.
2. Повна заборона використання інших мов окрім державної суб’єктами господарської діяльності. Відповідне рішення є неможливим, оскільки є прямим порушення Закону України «Про засади державної мовної політики», зумовить очевидні труднощі у веденні господарської діяльності суб’єктами господарської діяльності та у загальному погіршить інвестиційний клімат у місті Києві.
3. Очікування прийняття нормативно-правових актів на загальнодержавному рівні. Такий підхід є нераціональним, оскільки наразі на загальнодержавному рівні не зареєстровано законопроектів, що регулювали б дане питання. Водночас, озвучене питання належить до компетенції Київради, що зумовлює можливість його вирішення на місцевому рівні.
Враховуючи те, що вищезгадані альтернативи не приведуть до досягнення зазначених цілей, запропонований проект регуляторного акту є найбільш ефективним.
4. Механізм, який пропонується застосовувати для розв’язання даної проблеми.
Проектом означеного регуляторного акта передбачено один із методів врегулювання здійснення господарської діяльності в мовній царині. Запропонований варіант пропонує встановити правила використання державної та інших мов у сфері послуг на території міста Києва.
5. Визначення очікуваних результатів прийняття акта.
Прийняття регуляторного акта забезпечить права і законні інтереси територіальної громади міста Києва шляхом введення правил використання державної мови у сфері послуг.
Аналіз вигод і втрат
| Вигоди | Втрати |
Орган місцевого самоврядування | Збереження та охорона статусу української мови як державної та подолання наслідків совєцької окупації | Витрати на оприлюднення регуляторного акта |
Населення міста | Зменшення впливу антиукраїнських сил та пропаганди «Руского міру», відповідно підняття патріотичного духу та зміцнення верховенства права | Не потребують матеріальних витрат |
Суб’єкт підприємницької діяльності | Підвищення соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством | Витрати на перероблення рекламних оголошень, вивісок, плакатів, афіш, повідомлень та інших форм аудіо- і візуальної рекламної продукції українською мовою |
6. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта
Регуляторний акт набере чинності з моменту прийняття рішення Київрадою.
Строк дії регуляторного акта необмежений, але залежить від прийняття відповідного рішення на законодавчому рівні або зміни у чинному законодавстві.
7. Визначення показників результативності акта
У разі впровадження регуляторного акта будуть досліджуватись і визначатися такі показники:
1. Результати комплексних перевірок на предмет дотримання суб’єктами господарської діяльності положень даного рішення.
2. Кількість скарг виборців на використання суб’єктами господарської діяльності рекламних оголошень, вивісок, плакатів, афіш, повідомлень та інших форм аудіо- і візуальної рекламної продукції не про дубльованих державною мовою чи неможливість надання послуг або обслуговування державною мовою.
8. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта
Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися до прийняття даного рішення, повторне через один рік дії рішення, періодичне відстеження – через кожні 3 роки.
