В рамках Програми «Відновлення Київського водосховища після зимової еко трагедії, що сталася в 2010 році», під час якої загинули сотні тон риби, 21.11.2016 було проведено його осіннє зариблення.
Київське водосховище мілководне і мало проточне, вода в ньому добре прогрівається сонцем, а це сприяє розростанню водної рослинності. Тисячі гектарів природних нерестовищ сьогодні покриті суцільним килимом рослинності. Рибі ніде нереститися, а мальку годуватися.
За рекомендацією вчених в рамках Програми «Проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у Київському водосховищі на період 2016-2020 рр.» Інституту рибного господарства НААН України, для природної біологічної меліорації водосховища 21 листопада 2016 року було випущено молодь рослиноїдних видів риби (товстолоб, білий амур, короп).
- Сьогодні було випущено більше 100 000 штук молоді рослиноїдних видів риби. Ці риби, поїдаючи зайву водну рослинність, розчистять природні нерестовища, а так само очистять воду, яку як питну споживає Київ - сказав глава Асоціації рибалок України, член Громадської ради при КМДА Олександр Чистяков. – Хоч це лише якась частина від рекомендованої вченими кількості щорічного зариблення рослиноїдних видів риби, але все одно сьогодні – це подія в житті Київського водосховища! Існує легенда, що при створенні водосховища затопили церкву. Місцеві жителі стверджують, що кожен раз перед тим, як над водосховищем нависає загроза, вони чують її дзвони. Сьогодні вони мовчать. Потрібно зробити все від нас залежне, щоб дзвін, що передвіщає лихо не пролунав знову над його водами.
Зариблення буде проходити в три етапи. Всього до кінця року у Київське водосховище буде вселена понад 400 тис. штук молоді риби. А з урахуванням весняного зариблення рибодобувні підприємства і громадські організації випустять в води Київського моря більше 600 тис. штук життєве стійкого малька.
Київське водосховище стоїть першим в каскаді Дніпровських водосховищ. Непроста у нього доля. Скільки йому довелося прийняти на себе ударів. Чорнобильська трагедія накрила його радіоактивною хмарою. Тільки почало водосховище відновлюватися після тих важких днів, як прийшов 2010 рік з аномально холодною зимою, і зі злочинними діями чиновників, які залпом скинули воду у водосховищі. В результаті метровий лід впав та розчавив своєю масою сотні тон риби.
У 2011 році на державному рівні було прийнято Програму з відновлення чисельності риб'ячих зграй Київського водосховища. Але… через складну економічну ситуацію бюджетне фінансування щодо зариблення Київського водосховища відсутнє повністю вже третій рік поспіль. І тому так важливо для нього допомога з боку позабюджетних і громадських організацій.
Сьогодні у Київського водосховища нова «напасть» - воно інтенсивне заростає.
- Рибопродуктивність, падає прямо на очах. Де раніше були природні нерестовища сьогодні суцільний «килим» з водного горіха. У його заростях життя немає, так як він і буквальному сенсі «висмоктує» весь розчинений у воді кисень - говорить глава Асоціації рибопромислових підприємств Київського водосховища Микола Шинкаренко. – Для того щоб допомогти у відновленні популяції аборигенних видів риби їм необхідно створити умови для самовідновлення. А де нереститися нашій аборигенній рибі – плотві, лящеві, щукі, судаку, якщо замість їх звичних нерестовищ сьогодні стоять зарості рослинності?
Присутній на заході Глава Держрибагентства Ярема Ковалів подякував громадськості за турботу про водосховище. Він заявив, що про проблеми з фінансуванням знає, і Агентство активно працює над їх вирішенням.
- Ми підготували проект Закону про створення Спеціального фонду підтримки рибного господарства - сказав Ковалів. – Його ідею ми не придумали, а запозичили у Литви, де він ефективно працює з 1992 року. Ми доробили її та максимально приблизили до вітчизняних реалій сьогодення. Кошти на наповнення фонду ми знайшли «всередині» галузі - це штрафи за браконьєрство, компенсація за днопоглиблювальні роботи, плата за ресурс. На ці гроші ми можемо здійснювати програми зариблення, а також меліорацію, наукові дослідження і безліч інших речей, які сьогодні так необхідні галузі.
Відновлення чисельності риб’ячих зграй дуже важливо. Крім того, також треба сьогодні особливу увагу приділити природоохоронній діяльності. Статистика невблаганна. Вона говорить про небувале зростання браконьєрства по всій країні.
- Якщо в 1991 році було затримано 19 000 рибних браконьєрів, то в 2015 році їх кількість зросла вже до 124 000. Без участі суспільства жодна державна структура не в змозі повноцінно навести порядок на вітчизняних водоймах. Браконьєр - це злочинець! І тому боротися з цим потворним явищем потрібно Всім Світом! – закликав керівник Київського рибоохоронного Патруля Володимир Мухін.– Тож, якщо Ви стали свідком фактів порушення природоохоронного законодавства на водоймі, негайно повідомляйте про них за телефонами Гарячої Лінії, до правоохоронних або природоохоронних органів.
Нагадуємо номер телефону «Гарячої Лінії» Держрибагентства України: 0-800-50-52-50.
Дане зариблення виявило ще одну проблему без вирішення якої важко розраховувати на повноцінне виконання Програми по відновленню Київського водосховища. Справа в тому, що в Київській області... зникли рибовирощуючі комплекси. Рибоводні підприємства сьогодні знаходяться в приватних руках і не завжди працюють за профілем. Ставки спустили, а землі віддали під забудову, обладнання давно пустили на металобрухт. Ось і доводиться сьогодні малька для зариблення Київського водосховища шукати за сотні кілометрів від нього. Тривога рибальської громадськості була почута. Сьогодні створена Комісія з розробки Концепції розвитку рибної галузі в Київській області. У неї війшли представники Облдержадміністрації, обласної Ради депутатів, Агентства рибного господарства України, Агентство водного господарства України, Інституту рибного господарства Національної Аграрної Академії Наук України, Національний університет біорізноманіття та природокористування, Інституту гідробіології НАН України, Асоціації рибалок України, а так само іхтіологи, рибоводи і представники Асоціації рибо добувних підприємств Київського водосховища.
- Сьогодні в Департаменті агропромислового розвитку Державної Адміністрації Київської області розпочато ретельну роботу з написання Концепції "Відновлення, охорона і цивілізоване використання водойм Київської області" разом з Програмою рибництва. Концепція передбачає здійснення ревізії всіх водних об'єктів області, з подальшим їх використанням на основі стійкого збалансованого, шанобливого до природи розвитку – говорить директор Департаменту агропромислового розвитку при Київський Облдержадміністрації Сергій Щупик. – Чи не для кого не є секретом, що більшість водойм використовується не за цільовим призначенням. І в першу чергу через невміння і необізнаність про ведення рибогосподарської діяльності. Кількість і якість водойм дозволяє при правильному, професійному підході до риборозведення вивести Київську область в лідери по виробництву риби в Україні. За досить короткий проміжок часу рибоводні ферми Київщини зможуть наповнити екологічно чистої, власного виробництва рибною продукцією прилавки столиці і області.
- Радує, що все більше шириться розуміння того, що прийшов час не бездумно черпати у природи, а потрібно починати вирощувати! – сказав глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – І ця тенденція крок за кроком все більше починає ширитися по всьому світу. Згідно з Програмою ФАО (Всесвітньої сільськогосподарської організації ООН) до 2025 року світовий продуктовий кошик буде тільки на 35% наповнюватися рибою та рибною продукцією з дикої природи, а 65% буде штучно вирощеною. І це ще раз підкреслює, що розробляючи Програму з розвитку рибного господарства в Київській області Агропромисловий Департамент ОДА на правильному шляху йдучи в ногу з часом.
Повір'я гласить, якщо ти, загадавши бажання, випустиш рибу у водойму, то воно неодмінно збудіться. Цим скористалися всі учасники заходу.
В Акції взяли участь: представники Агентства рибного господарства України, Департаменту агропромислового розвитку КОДА, Київського рибоохоронного патруля, Асоціації рибалок-промисловиків Київського водосховища, Асоціації рибалок України, Громадської ради при КМДА.
Прес служба Асоціації рибалок України
