Повідомлення про оприлюднення

Відповідно до статей 9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомляє про оприлюднення проекту регуляторного акта – рішення Київської міської ради «Про питання міської геодезичної мережі міста Києва».

Головний розробник проекту: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Проект рішення розміщений в мережі Інтернет за адресою:

www.kievcity.gov.ua (розділ: «Адміністрація», підрозділ: «Регуляторна діяльність»).

Мета проекту рішення:

Основною метою проекту рішення Київської міської ради «Про питання міської геодезичної мережі міста Києва» є необхідність створення умов для впровадження на територію міста Києва місцевої системі координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80).

Зауваження та пропозиції до проекту рішення приймаються Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 1 (одного) місяця з дати опублікування у письмовому або в електронному вигляді за адресами:

Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а, тел. (044) 202-79-84 – Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Електронна адреса: [email protected]

Проект

Відповідно до Законів України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про місцеве самоврядування в Україні», постанов Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1259 «Деякі питання застосування геодезичної системи координат», від 07.08.2013 N 646 «Деякі питання реалізації частини першої статті 12 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», рішень Київської міської ради від 14.07.2016 № 729/729 «Про затвердження Програми використання та охорони земель міста Києва на 2016 - 2020 роки», від 19.12.2002 N 182/342 «Про затвердження Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» (із змінами і доповненнями), з метою впровадження на територію міста Києва місцевої системі координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80), Київська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Ввести в дію на території міста Києва з дня набуття чинності цим рішенням місцеву систему координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80), затверджену наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 11.10.2012 № 1-дск.

2. Суб'єктам топографо-геодезичних і картографічних робіт незалежно від форми власності виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи на території міста Києва у місцевій системі координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80).

3. Враховуючи особливий статус міста Києва як столиці України та з метою збереження і ефективного використання створеної за кошти міського бюджету міської геодезичної мережі міста Києва:

3.1. Затвердити Положення про міську геодезичну мережу міста Києва згідно з додатком 1 до цього рішення.

3.2.Затвердити Інструкцію про порядок утримання, використання та моніторингу міської геодезичної мережі міста Києва згідно з додатком 2 до цього рішення.

4. Закріпити на праві оперативного управління за Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) міську геодезичну мережу міста Києва як необоротний актив.

5. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

5.1. Забезпечити утримання міської геодезичної мережі міста Києва із залученням в установленому порядку підпорядкованого комунального підприємства.

5.2. Забезпечити створення відповідних умов введення в дію на території міста Києва місцевої системи координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80) та організувати вжиття заходів щодо забезпечення якості виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх реєстрацію.

5.3. Подати на затвердження Київському міському голові пропозиції щодо змін у складі структурних підрозділів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його штатного розпису.

6. Офіційно оприлюднити це рішення у газеті Київської міської ради «Хрещатик».

7. Це рішення набуває чинності з дня його офіційного оприлюднення.

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Київський міський голова                                                 В. Кличко

*****

Додаток 1
до рішення Київської міської ради
від ____________ 2017 №________

Положення
про міську геодезичну мережу міста Києва

1. Загальні положення

Положення про міську геодезичну мережу міста Києва (далі –Положення), встановлює основні правила та процедури створення, використання і утримання міської геодезичної мережі міста Києва (далі – МГМ) в актуалізованому стані. Вимоги цього Положення є обов’язковими для виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт на території міста Києва.

1.1. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

адміністратор МГМ (адміністратор) – суб’єкт, що уповноважений здійснювати технічне і технологічне забезпечення формування, адміністрування та ведення єдиної бази геодезичних даних для забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт, кадастрової та містобудівної діяльності, використання і розповсюдження інформації про пункти міської геодезичної мережі міста Києва;

виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт– юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства України мають право виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи;

геодезична мережа – система геодезичних пунктів та реперів, рівномірно розташованих на певній території, місце розміщення яких визначено на основі оброблених результатів геодезичних вимірювань у визначеній системі координат і висот;

геодезична мережа згущення – геодезична мережа, що створюється для згущення Державної геодезичної та нівелірної мереж;

геодезичний пункт – пристрій і (або) споруда для позначення на місцевості точок земної поверхні з відомими координатами і висотами;

Державна геодезична мережа (ДГМ) – мережа геодезичних пунктів, що забезпечує поширення координат на територію держави і є вихідною для створення інших геодезичних мереж;

Міська геодезична мережа м. Києва (МГМ)- система взаємозв’язаних пунктів та реперів і геодезичної мережі згущення, які побудовані або відновлені за кошти міського бюджету, мають між собою надійний геодезичний зв’язок та забезпечують поширення системи координат і висот на територію міста;

Моніторинг геодезичних пунктів – система обліку та зберігання геодезичних пунктів з метою аналізу стійкості їх просторового положення у часі для встановлення можливості використання таких пунктів як геодезичної основи;

МСК-80 – ідентифікатор місцевої системи координат міста Києва – УСК-2000;

нівелірна мережа – геодезична мережа, нормальні висоти пунктів якої над рівнем моря визначені за результатами геометричного нівелювання;

нівелірний репер – геодезичний знак, що закріплює пункт нівелірної мережі та є носієм нормальної системи висот;

пункт-супутник – пункт, що закріплює на місцевості напрямок та віддаль з геодезичного пункту до такого пункту;

УСК-2000 – Державна геодезична референцна система координат;

Утримувач МГМ – Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

1.2. Використання, створення та підтримка МГМ виконується для забезпечення вихідними даними таких процесів:

- проведення геодезичних, топографічних та кадастрових зйомок М 1:2 000, 1:1 000, 1:500.

- ведення моніторингу геодезичної, топографічної та кадастрової інформації;

- інженерно-геодезичних робіт з проектування, будівництва, реконструкції, експлуатації будівель та інженерних мереж;

- створення та ведення державного земельного кадастру, міського земельного та містобудівного кадастрів, геоінформаційних систем, моніторингу екологічних та технологічних процесів.

1.3. Щільність пунктів МГМ визначається масштабом топографічних зйомок з урахуванням висоти перерізу рельєфу, що виконуються на території об’єкту, а також необхідністю забезпечення геодезичних, маркшейдерських, меліоративних, землевпорядних та інших робіт та повинна відповідати вимогам чинних нормативно-технічних документів.

1.4. Висоти пунктів МГМ визначаються у прийнятій для міста Києва нормальній системі висот відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів.

1.5. Роботи із створення та реконструкції МГМ виконують за технічним проектом створення та реконструкції МГМ (далі – Технічний проект), що повинен передбачати весь комплекс польових і камеральних робіт, які забезпечать випуск продукції, що відповідає вимогам чинних нормативно-технічних документів.

1.6. Положення визначає основні функції, права та порядок використання і розповсюдження інформації про пункти МГМ (включаючи опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами).

1.7. Цілісність та актуальність МГМ залежить від суворого дотримання узгодження дій з відповідальним за МГМ та суб’єктами, які проводять всі види будівельних робіт та розміщення рекламних об'єктів на стадії проектних робіт на території міста Києва.

1.8. МГМ створена за рахунок коштів міського бюджету і є комунальною власністю територіальної громади міста Києва. Видатки з бюджету м.Києва на створення МГМ складають 13 157,1 тис. грн.

2. Статус та призначення МГМ

2.1. МГМ – є єдиною координатною і висотною основою і обов’язкова для використання при виконанні топографічних, інженерно-геодезичних, землевпорядних та інших робіт на території міста Києва.

2.2. МГМ призначена для вирішення таких основних завдань:

виконання інженерно-геодезичних, топографічних, геологічних та кадастрових знімань різного призначення;

- забезпечення інженерно-геодезичних робіт з вишукувань, проектування, будівництва, реконструкції та експлуатації об’єктів будівництва;

- інженерно-геодезичних досліджень локальних геодинамічних природних і техногенних процесів та явищ на території міста;

- навігації наземного транспорту;

- забезпечення ведення геоінформаційних систем для забезпечення прийняття управлінських рішень.

3. Основні принципи створення та розвитку МГМ

МГМ створюється і розвивається за такими принципами:

- відповідність мережі рівню забезпечення пріоритетних завдань та вимог соціально-економічного розвитку, землевпорядної та містобудівної діяльності та ефективного територіального управління міста Києва на основі використання сучасних інформаційних технологій;

- дотримання системного підходу розвитку мережі шляхом переходу від загального до окремого, що передбачає використання пунктів I та II класу Державної геодезичної мережі длястворення каркасної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення;

- етапність у створенні, розвитку та моніторингу МГМ, як складної організаційно-технічної системи, що характеризується еволюційністю та безстроковістю функціонування, розвитку і постійного удосконалення на основі використання сучасних інформаційних технологій;

- забезпечення актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості геопросторових даних на основі впровадження геодезичного моніторингу та постійно діючої системи оновлення та реконструкції пунктів МГМ;

- забезпечення координатної сумісності топографічної, містобудівної та землевпорядної інформації на основі використання єдиної геодезичної та топографічної основи.

4. Система координат і висот на території міста Києва

Місцева система координат міста Києва УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80) утворена від Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 (пункти I та II класу) на основі встановлення однозначного математичного зв’язку у вигляді параметрів перетворення (ключа переходу).

Параметри координат та висот МГМ обраховані в Державній системі координат УСК – 2000 та місцевій системі координат м.Києва УСК – 2000 (ідентифікатор МСК-80) і визначаються у відповідності з паспортом міської системи координат, що забезпечує використання МГМ в якості геодезичної основи для ведення Державного земельного кадастру на території м. Києва.

5. Структура МГМ

5.1. Складовими частинами МГМ є каркасна геодезична мережа та геодезичні і нівелірні мережі згущення, пункти яких суміщені та мають між собою надійний геодезичний зв’язок.

5.2. Міська каркасна геодезична мережа включає створені в процесі виконання робіт по проекту:

-   пункти геодезичних мереж 1, 2, 3 класів;

-   нівелірну мережу – репера І, ІІ класів;

-   постійно діючу мережу (систему перманентних станцій GNSS) спостережень глобальних навігаційних супутникових систем м. Києва;

-   пункти спеціальної геодезичної мережі – тунельної тріангуляції, побудованої ВАТ "Метробуд" у 1964-2000 роках, "Технічної інструкції з виробництва геодезично-маркшейдерських робіт при будівництві метрополітенів і залізничних тунелів" від 1956;

-   відновлені пункти міської тріангуляції минулих років – міської тріангуляції, побудованої інститутом "Київпроект" та підприємством №13 ГУГК СРСР у 1964-1969 роках;

-   спеціальну нівелірну мережу, побудовану ВАТ "Метробуд" у 1964-2000 роках.

5.3. Геодезичні мережі згущення включають:

-   геодезичну мережу 4 класу, 1, 2 розрядів;

-   нівелірну мережу ІІІ класу;

-   нівелірну мережу ІV класу;

-   пункти GNSS.

6. Основні вимоги та технічні характеристики МГМ

6.1. Державна геодезична мережа (пункти I та II класу) є вихідною для створення та реконструкції міської каркасної геодезичної мережі, яка у свою чергу є основою для створення геодезичних мереж згущення, забезпечує зв’язок між місцевою системою координат УСК 2000 (ідентифікатор МСК 80), Державною геодезичною референцною системою координат УСК-2000 і Світовою земною референцною системою координат (ITRS).

Каркасна МГМ за своїм призначенням і параметрами відповідає вимогам Державної геодезичної мережі.

6.2. Просторове положення пунктів міськоїкаркасної геодезичної мережі визначається, виключно, методами супутникових геодезичних спостережень в системі координат УСК-2000із середніми квадратичними похибками 0.02 – 0.03м.

6.3. На основі пунктів каркасної геодезичної мережі визначаються параметри зв’язку місцевої системи координат м. Києва з Державною геодезичною референцною системою координат УСК-2000.

6.4. Пункти міськоїкаркасної геодезичної мережі мають бути включені в нівелірні мережі І – IV класів, що дозволяє визначати перевищення нормальних висот між суміжними пунктами з середньоквадратичними похибками не більше 0.05 м.

Нормальні висоти пунктів, які неможливо включити у лінії нівелювання І-IV класів, можуть визначатися із GPS - нівелюванням, яке виконується відносними методами супутникових геодезичних спостережень з врахуванням висот квазігеоїда, отриманих з гравіметричних даних, яке забезпечує середню квадратичну похибку визначення положення пунктів за висотою не більше 0.05м.

6.5. Геодезичні мережі згущення створюються методами супутникових геодезичних спостережень, лінійно-кутових побудов чи їх комбінацій за точністю геодезичних мереж 4 класу та 1 розряду. Середні квадратичні похибки визначення планового положення пунктів мереж згущення не повинні перевищувати 0.05м.

6.6. Нормальні висоти пунктів геодезичних мереж згущення повинні визначатися методом геометричного нівелювання не нижче ІV класу.

6.7. Геодезичні прилади для виконання робіт повинні бути сертифіковані в Україні та проходити щорічну метрологічну перевірку в структурних підрозділах Держспоживстандарту.

6.8. Щільність пунктів МГМ має задовольняти вимоги виконання (поновлення) великомасштабних топографічних і земельно-кадастрових знімань, інженерно-геодезичних робіт з вишукування, проектування, будівництва, реконструкції та експлуатації об’єктів будівництва і має складати:

- каркасної геодезичної мережі не менше одного геодезичного пункту та нівелірного репера на 5 км²;

- геодезичних мереж згущення, на не забудованих та мало забудованих територіях, не менше 4 пунктів на 1 км²;

- геодезичних мереж згущення, на забудованих територіях, не менше 8 пунктів на 1 км².

6.9. У разі використання супутникових геодезичних методів та електронних геодезичних приладів для визначення пунктів МГМ допускається обґрунтоване зменшення щільності пунктів, яке визначається технічними проектами.

6.10. МГМ має забезпечувати вимоги до точності створення топографічних планів та земельно-кадастрової документації з визначенням граничної похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори, що не повинна перевищувати 10 см.

6.11. МГМ створена на сучасному технологічному рівні і відповідає сучасним технічним умовам та вимогам для забезпечення кадастрових робіт, створення єдиної актуалізованої високоякісної топографічної основи масштабів 1:500 - 1:2 000.

7. Організація робіт та проектування МГМ

7.1 Координацію науково-технічних заходів і виробничих робіт із створення, реконструкції та моніторингу міської геодезичної мережі здійснює відповідальний за адміністрування МГМ.

7.2. Створення МГМ виконується згідно з Технічними проектами, які включають такі основні види робіт:

- збір та аналіз геодезичної вивченості території;

- проектування мережі;

- закріплення геодезичних пунктів;

- вимірювання елементів геодезичної мережі;

- математичне оброблення вимірів та моделювання параметрів місцевої - системи координат;

- каталогізація пунктів мережі;

- створення та ведення бази геодезичних даних мережі.

7.3. Реконструкція МГМ включає комплекс робіт із створення і оновлення мережі на окремих ділянках території міста та перенесення окремих пунктів чи сегментів мережі при необхідності виконання будівельних та інших робіт, пов’язаних із розвитком території міста Києва.

Реконструкція сегментів МГМ на ділянках, де можлива активізація небезпечних геологічних процесів та на територіях інтенсивного техногенного навантаження обґрунтовується спеціальними геодезичними, геологічними та маркшейдерські даними.

Реконструкція геодезичних мереж згущення виконується на основі каркасної геодезичної мережі, яка забезпечує координатну сумісність МГМ.

7.4. Для виконання геодезичних робіт із створення та реконструкції МГМ (каркасної геодезичної мережі та геодезичної мережі згущення) залучаються виконавці геодезичних робіт.

8. Математичне оброблення, каталогізація та зберігання геодезичних даних

8.1 Математичне оброблення та вирівнювання результатів супутникових геодезичних спостережень, лінійно-кутових вимірів, нівелювання при створенні та реконструкції МГМ повинно виконуватись строгими методами з дотриманням діючої нормативно-технічної документації з використанням ліцензійних програмних продуктів.

8.2 Каталог координат і висот пунктів МГМ укладається для пунктів каркасної геодезичної мережі в двох системах координат:

- державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000;

- місцевій системі координат м. Києва УСК 2000 (ідентифікатор МСК80), а для геодезичних мереж згущення тільки у місцевій системі координат міста Києва.

Нормальні висоти пунктів МГМ наводяться в Балтійській системі висот 1977 року.

8.3. Результати вимірів та вирівнювання геодезичних і нівелірних мереж, координати та висоти геодезичних пунктів, інші кількісні та якісні характеристики елементів МГМ, відомості про геодезичні пункти вносять та зберігають у базі геодезичних даних МГМ.

9. Геодезичний моніторинг МГМ

Геодезичний моніторинг МГМ відбувається відповідно до Інструкції про порядок утримання, використання та моніторингу міської геодезичної мережі міста Києва (додаток 2), затвердженої відповідним рішенням Київської міської ради.

10. Охорона та відновлення геодезичних пунктів МГМ

10.1. Всі новозбудовані та оновлені геодезичні пункти і нівелірні репера здаються за актами і передаються для забезпечення їх схоронності користувачам (власникам) земельних ділянок, на території яких вони знаходяться.

10.2. Виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт, які отримали інформацію про пункти МГМ (включаючи опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами) та виявили пошкодження або знищення геодезичних пунктів та/або нівелірних реперів, зобов’язані у 3-денний термін повідомити адміністратора МГМ про їх пошкодження або знищення.

10.3. Пошкоджені або знищені геодезичні пункти МГМ підлягають обов’язковому відновленню за рахунок суб’єкта, внаслідок дій або бездіяльності, якого відбулося пошкодження або знищення геодезичних пунктів.

10.4. З метою збереження цілісності пунктів МГМ, суб’єкти, які планують здійснити будівельні роботи, встановлення тимчасових споруд, рекламних об’єктів тощо, зобов’язані узгоджувати з адміністратором МГМ на стадії проектування відповідні дозволи, рішення, висновки тощо, які видаються органом який відповідає за погодження місця розташування будівництва, встановлення тимчасових споруд, рекламних об’єктів тощо.

10.5. У випадку, якщо збереження або використання геодезичних пунктів внаслідок будівельних робіт, встановлення тимчасових споруд, рекламних об’єктів тощо неможливо, суб’єкт, який планує це здійснити, зобов’язаний узгодити питання перенесення геодезичних пунктів за власний рахунок з адміністратором МГМ до початку будівельних робіт.

10.6. Особи, винні у порушенні вимог щодо охорони геодезичних пунктів, несуть відповідальність згідно із діючим законодавством України.

10.7. Державний геодезичний нагляд щодо охорони та відновлення геодезичних пунктів МГМ здійснюється відповідно до Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».

11. Обов’язки та права утримувача МГМ

11.1.Утримувач МГМ забезпечує та організовує:

-   утримання МГМ;

-   керівництво по адмініструванню МГМ;

-   проведення робіт по моніторингу та відновленню МГМ за рахунок коштів місцевого бюджету;

-   топографо-геодезичне забезпечення міського земельного кадастру та інших видів кадастрів.

11.2. Утримувач МГМ має право:

-   контролювати стан МГМ в межах наданих повноважень;

-   звертатися до громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності відносно будь-яких питань, пов’язаних з функціонуванням МГМ;

-   розвивати МГМ за рахунок коштів місцевого бюджету.

12. Обов’язки та права адміністратора МГМ

12.1 Адміністратор МГМ забезпечує:

-   ведення бази геодезичних даних на території міста Києва та виконує роботи і створення, відновлення та реконструкції МГМ;

-   вжиття заходів щодо забезпечення якості результатів геодезичних робіт при відновленні, перенесенні або створенні нових пунктів діючої МГМ;

-   погодження технічних проектів перенесення або створення нових геодезичних пунктів МГМ;

-   ведення моніторингу стану пунктів МГМ;

-   розповсюдження інформації про пункти МГМ (включаючи опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами);

-   контроль за цілісністю та актуальністю інформації про пункти МГМ (включаючи опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами).

12.2. Адміністратор МГМ має право:

-   розробляти регламенти використання та умови розповсюдження інформації про пункти МГМ (включаючи опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами);

-   здійснювати контроль за дотриманням умов збереження геодезичних пунктів МГМ на території міста Києва;

-   звертатись до суб’єктів владних повноважень, які відповідають за збереження геодезичних пунктів;

-   звертатись до органу, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та інших органів державної влади;

-   -здійснювати контроль за дотриманням користувачами порядку використання інформації про пункти МГМ (включаючи опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами);

-   брати участь у розробці проектів реконструкції МГМ;

-   проводити реєстрацію, облік та збереження виконаних робіт в базі даних;

-   розробляти додаткові умови та вимоги щодо використання та збереження цілісності МГМ, які не суперечать діючому законодавству України.

-   доступу до всіх пунктів МГМ, незалежно від їхнього місцезнаходження;

-   здійснювати контрольні виміри, складати акти щодо втрати геодезичних пунктів МГМ;

-   звертатись до компетентних органів із заявами про притягнення до відповідальності осіб, чиї дії/бездіяльність призвели до пошкодження або знищення пунктів МГМ.

13. Реєстрація, облік та збереження виконаних геодезичних робіт

13.1. Всі виконавці геодезичних та картографічних робіт, які у своїй роботі використовували МГМ, зобов’язані представити результати робіт адміністратору МГМ для реєстрації, обліку та формування бази даних.

Склад матеріалів, які представляються виконавцем адміністратору МГМ визначаються Інструкцією про порядок утримання, використання та моніторингу міської геодезичної мережі міста Києва (додаток 2).

13.2. При виявленні порушень Інструкції про порядок утримання, використання та моніторингу міської геодезичної мережі міста Києва адміністратор МГМ має право інформувати про них органи сертифікації.

Заступник міського голови –
секретар Київської міської ради                               В.Прокопів

Додаток 2
до рішення Київської міської ради
від ____________ 2017 №________

Інструкція
про порядок утримання, використання та моніторингу
міської геодезичної мережі міста Києва

1. Сфера застосування

Інструкція встановлює основні правила та процедури утримання, використання та моніторингу міської геодезичної мережі міста Києва.

Вимоги цієї Інструкції є обов’язковими для виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт на території міста Києва.

2. Нормативно-правова та наукова база

Цю Інструкцію про порядок утримання, використання та моніторингу геодезичної мережі міста Києва розроблено на підставі та з урахуванням:

1. Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" від 23.12.1998 №353–ІV.

2. Постанови Кабінету міністрів України від 19.07.1999 р. № 1284 «Про порядок охорони геодезичних пунктів».

3. Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561–12.

1. Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ–2005), затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440.
2. Інструкції про порядок контролю і приймання топографо–геодезичних та картографічних робіт, затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру України від 17.02.2000 №19.
3. Інструкції з обстеження та оновлення пунктів державної геодезичної мережі України, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 03.11.2014 № 435.
4. Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000,
   1: 1000, 1: 500. ГКНТА–2.04–02–98, затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 № 56.
5. Инструкции по нивелированию I, II, ІІІ, IV классов. Утверждена ГУГК. — М.: Недра, 1990 г.
6. Инструкции по вычислению нивелировок. Утверждена ГУГК и ВТУ. — М.: Недра, 1971 г.
7. Инструкции по полигонометрии и трилатерации. Утверждена ГУГК. – М.: Недра, 1976.
8. Инструкции по определению и обеспечению секретности
   топографо–геодезических, картографических, гравиметрических, аэрофотосъемочных материалов и космических съемок на территорию СССР (СТГМ–90). – М. Недра, 1990.
9. Инструкции по составлению каталогов высот пунктов нивелирования. Утверждена ГУГК и ВТУ. – М.: Недра, 1971 г.
10. Основних положень створення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затверджених наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 24.01.1994 №3.
11. ДСТУ 2393–94. Геодезія. Терміни та визначення, затверджених наказом Держстандарту України № 68 від 29.03.1994.
12. Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. – Київ, 2001.

3. Загальні положення

Створення, використання та підтримка міської геодезичної мережі міста Києва (далі – МГМ) виконується для забезпечення вихідними даними, що відповідають сучасним вимогам, таких процесів:

-   створення та розвитку цифрового тематичного та спеціального картографування;

-   створення баз загальногеографічних, геопросторових і метаданих для розробки геоінформаційної системи м.Києва;

-   створення на її базі регіональної диференційованої GNSS мережі;

-   великомасштабних топографічних і кадастрових зйомок;

-   інженерно-геодезичних робіт з проектування, будівництва, реконструкції, експлуатації будівель та інженерних комунікацій;

-   створення та ведення земельного та містобудівного кадастрів, геоінформаційних систем, моніторингу екологічних та технологічних процесів;

-   забезпечення відкритого доступу споживачів (суб’єктів підприємницької діяльності) до геопросторової інформації та цифрової картографічної продукції;

-   розширення ринкових відносин у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Однорідна висока точність МГМ досягається застосуванням методів супутникових спостережень у поєднанні з лінійно-кутовими геодезичними вимірами та відповідних методів їх обробки, а також оптимальною геометрією розташування пунктів. З метою забезпечення рівномірної щільності всі пункти МГМ, що збереглися і придатні для виконання геодезичних вимірів, повинні бути перераховані і включені у нову геодезичну мережу.

Щільність пунктів МГМ визначається масштабом топографічних зйомок з урахуванням висоти перерізу рельєфу, що виконуються на території об’єкту, а також необхідністю забезпечення геодезичних, маркшейдерських, меліоративних, землевпорядних та інших робіт та повинна відповідати вимогам чинних нормативно-технічних документів.

Висотною основою об’єкту відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів є нівелірні мережі ІІ, ІІІ, ІV класів.

Висоти пунктів МГМ визначаються у прийнятій для міста Києва нормальній системі висот.

Роботи із створення та реконструкції МГМ виконують за технічними проектами, що повинні передбачати весь комплекс польових і камеральних робіт, які забезпечать випуск продукції, що відповідає вимогам чинних нормативно-технічних документів.

Роботи із створення та реконструкції МГМ виконують виконавці топографо-геодезичних та картографічних робіт (юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства України мають право виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи).

4. Складання технічного проекту створення та реконструкції МГМ

Технічний проект створення та реконструкції МГМ (далі - технічний проект) повинен включати такі основні етапи:

-   попереднє встановлення обсягів схоронності геодезичних пунктів та нівелірних знаків (реперів) за матеріалами топографо-геодезичних робіт минулих років та вибіркового польового обстеження пунктів і реперів;

-   встановлення реальної точності існуючої МГМ за матеріалами топографо-геодезичних робіт, виконаних в минулі роки та (або) за результатами польових контрольних вимірювань;

-   встановлення можливості використання існуючих геодезичних пунктів і нівелірних знаків в новій роботі;

-   складання технічного проекту робіт (збір та аналіз геодезичної вивченості, вибір та обґрунтування схеми побудови мережі, попередній розрахунок точності мережі, визначення обсягів робіт, вибір технології геодезичних вимірів, математичне опрацювання, каталогізація пунктів та розробка бази геодезичних пунктів, календарний план виконання робіт, розрахунок кошторисної вартості виконання робіт);

-   обстеження та відновлення геодезичних пунктів (Державна геодезична мережа (далі - ДГМ) та МГМ і нівелірних знаків (реперів);

-   рекогносцировка геодезичних пунктів (ДГМ та МГМ) і нівелірних знаків:

-   розробка робочого проекту на виконання робіт;

-   закладка нових центрів;

-   виконання супутникових геодезичних спостережень, а у разі необхідності, лінійно-кутових вимірювань на пунктах ДГМ об’єкту;

-   виконання супутникових геодезичних спостережень на пунктах МГМ об’єкту;

-   виконання лінійно-кутових вимірювань на пунктах МГМ об’єкту;

-   створення висотної основи об’єкту методами геометричного, тригонометричного, GPS-нівелювання;

-   технічне нівелювання та нівелювання IV класів по пунктах МГМ;

-   опрацювання матеріалів супутникових спостережень на пунктах ДГМ та МГМ;

-   опрацювання матеріалів лінійно-кутових вимірювань на пунктах МГМ;

-   сумісне вирівнювання супутникових спостережень та лінійно-кутових вимірів на пунктах ДГМ та МГМ;

-   складання каталогів координат та висот пунктів МГМ.

4.1 Попереднє обстеження геодезичних пунктів

Попереднє польове обстеження геодезичних пунктів та реперів нівелювання об’єкту проводять з метою уточнення обсягів робіт, оцінки реального стану схоронності та їх придатності для подальшого використання.

За результатами попереднього польового обстеження та аналізу встановлюють такі відомості:

- кількість збережених геодезичних пунктів ДГМ та МГМ, реперів нівелювання;

- технічний стан геодезичних пунктів, реперів нівелювання та їх придатність для виконання Супутникових геодезичних спостережень;

- точність та методи побудови геодезичних та нівелірних мереж об’єкту.

4.2 Складання технічного проекту

При складанні Технічного проекту враховуються відомості щодо стану існуючих геодезичних пунктів ДГМ та МГМ, визначаються обсяги необхідних топографо-геодезичних робіт щодо розвитку (згущення) геодезичних та нівелірних мереж для забезпечення необхідної (достатньої) щільності геодезичних пунктів на об’єкті.

Невід’ємними частинами технічного проекту є:

-   обсяги робіт у натуральних показниках та номенклатура кінцевої продукції згідно з технологічною схемою;

-   кошторис загальної вартості топографо-геодезичних і картографічних робіт на об’єкті;

-   кошторисна вартість укрупненої одиниці кінцевої продукції;

-   основні технічні умови та вимоги до якості кінцевої продукції, терміни виконання робіт та здавання матеріалів.

Проектування МГМ передбачає виконання наступних робіт:

-   вивчення завдання на проектування (реконструкцію) геодезичної мережі;

-   збір та аналіз матеріалів топографо-геодезичних робіт минулих років;

-   вивчення відомостей на район виконання геодезичних робіт;

-   вибір схем та технологій побудови геодезичних мереж;

-   організація та планування виконання робіт;

-   техніко-економічні розрахунки.

Виконання польових і камеральних геодезичних робіт на об’єкті проектується в оптимальні строки, що обумовлені тривалістю технологічних циклів.

Технічний проект повинен складатись з урахуванням перспективи росту міста відповідно до чинного генерального плану.

4.3 Основні вимоги щодо проектування вимірів

Необхідними умовами виконання супутникових геодезичних спостережень на геодезичних пунктах є:

-   відсутність перешкод для проходження сигналів від супутника на висоті вище 15^о над горизонтом;

-   відсутність потужних джерел електромагнітного випромінювання;

-   можливість виконувати спостереження в будь-який час доби і на протязі усього року;

-   стійкість центрів пунктів в плані та по висоті.

Лінійно-кутові побудови мереж згущення 4 згущення 1 та 2 розрядів повинні мати в якості вихідних не менше ніж два пункти ДГМ або його пунктів супутників (далі - СП). Необхідно уникати проектування на пункті одночасно коротких та довгих сторін при виконанні лінійно-кутових вимірів.

5. Складання робочого проекту створення та реконструкції МГМ

Робочий проект створення та реконструкції МГМ (далі – Робочий проект) розроблюється з урахуванням вимог:

-   технічного проекту;

-   схеми пунктів ДГМ об’єкту;

-   результатів обстеження та оновлення геодезичних пунктів;

-   рекогносцировки.

Робочий проект розробляється у графічній формі з використанням комп’ютерної техніки на топографічній основі масштабів 1: 2 000 або 1: 10 000.

На схемі робочого проекту відображаються:

-   пункти ДГМ та СП;

-   оновлені пункти МГМ;

-   пункти МГМ, що проектуються.

Для уточнення робочого проекту виконується польова рекогносцировка геодезичних пунктів.

5.1 Виконання польових геодезичних робіт

Закладка нових центрів геодезичних пунктів виконується відповідно до робочого проекту на виконання робіт.

Для закріплення пунктів МГМ на не забудованій території повинні використовуватись центри типу У15Н. Безпосередньо над центром пункту насипають невисокий курган висотою до 30 см і діаметром не менше 1 м.

Зовнішні знаки не встановлюються.

Для закріплення пунктів МГМ на забудованих територіях необхідно використовувати тип центру У15К. Розпізнавальні стовпи не встановлюються. Над центром встановлюється чавунний ковпак з кришкою та опорними бетонними кільцями або цегляною кладкою, яка їх замінює.

Для передачі координат на групи стінних знаків типу 143 необхідно передбачити закладку тимчасового центру типу "марка в бетоні" (далі – тм.ц.), з якого будуть виконуватись лінійно-кутові виміри на вказані вище стінні знаки.

Для виконання супутникових геодезичних спостережень на геодезичних пунктах повинні використовуватись комплекти одно- та двочастотних супутникових геодезичних приймачів, які приймають С/А і Р коди та вимірюють псевдовіддалі до супутників кодовим та фазовим методами у комплекті з високоточними супутниковими геодезичними антенами, що метрологічно атестовані або сертифіковані відповідно до вимог законодавства України.

Після закінчення польових робіт із супутникових геодезичних спостережень на пунктах геодезичної та нівелірної мереж об'єкту підлягають здаванню такі матеріали:

-   результати спостережень у внутрішніх форматах GPS-апаратури, що використовувалася під час спостережень;

-   протоколи супутникових геодезичних спостережень;

-   виконавча схема робіт;

-   зведена відомість про заплановані та фактичні включення та виключення GPS-приймачів під час спостережень, а також причини відхилення від запланованого режиму спостережень;

-   графічні схеми (аркуші) або журнали бланки аналітичного визначення та обчислення елементів центрування антени супутникового приймача.

Для виконання лінійних та кутових вимірів в геодезичних мережах повинні використовуватись комплекти електронних теодолітів із світлодалекомірними насадками, тахеометрів (далі - оптико-електронні прилади), термометри, барометри-анероїди, психрометри (далі – прилади, сертифіковані в Україні).

Після завершення польових робіт з лінійно-кутових вимірювань підлягають здачі такі матеріали:

-   пояснювальна записка;

-   журнали кутових та лінійних вимірювань або файли спостережень на магнітних носіях;

-   бланки аналітичного визначення та обчислення елементів центрування приладів;

-   зведені таблиці кутових та лінійних вимірів, що приведені до центрів знаків;

-   схеми лінійно-кутових вимірювань на пунктах мережі;

-   результати попередньої обробки вимірювань на станціях.

Висоти геодезичних пунктів та реперів нівелювання визначаються, як правило, з геометричного нівелювання.

5.2 Попередня обробка результатів геодезичних вимірів

Попередня камеральна обробка результатів геодезичних вимірів повинна виконуватись із застосуванням спеціалізованого прикладного програмного забезпечення (далі - ПЗ), що відповідає вимогам законодавства України щодо забезпечення метрологічної єдності результатів геодезичних вимірів.

ПЗ повинно забезпечувати математичне опрацювання супутникових геодезичних спостережень, лінійно-кутових вимірювань та комбінацій супутникових і лінійно-кутових вимірювань.

Попереднє опрацювання супутникових геодезичних спостережень на пунктах МГМ повинно виконуватись із використанням ПЗ фірм-виробників супутникових приймачів.

Попереднє опрацювання лінійно-кутових вимірів повинно включати такі процеси:

-   складання таблиць горизонтальних напрямів на пунктах мережі;

-   обчислення поправок за центрування та редукції горизонтальних напрямів, приведення горизонтальних напрямків до центрів пунктів;

-   обчислення довжин сторін, приведення їх до центрів пунктів.

Попереднє опрацювання результатів нівелірних вимірів виконується з метою контролю, апробації даних для вирівнювання нівелірних мереж об’єкту.

5.3 Попереднє опрацювання даних

Опрацювання лінійно-кутових побудов повинно включати:

-   обчислення нев’язок в полігонах та ходових лініях;

-   обчислення кутових та лінійних нев’язок геометричних фігур (трикутників, геодезичних чотирикутників) лінійно-кутових побудов геодезичної мережі;

-   аналіз та виключення вимірів, що містять грубі помилки;

-   аналіз значень вільних членів рівнянь поправок елементів (напрямків та сторін) мережі за результатами попереднього вирівнювання;

-   аналіз величин та знаків поправок, що отримали наближені (попередні) координати пунктів та елементи геодезичної мережі;

-   аналіз точнісних характеристик елементів мережі за результатами попереднього вирівнювання.

Опрацювання нівелірної мережі повинно включати:

-   обчислення нев’язок в полігонах та ходових лініях;

-   аналіз значень вільних членів рівнянь поправок за результатами попереднього вирівнювання;

-   аналіз точнісних характеристик елементів мережі за результатами попереднього вирівнювання.

5.4 Математична обробка та вирівнювання геодезичних мереж

Математична обробка та вирівнювання результатів геодезичних вимірів повинні виконуватись із застосуванням спеціалізованого прикладного програмного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства України щодо забезпечення метрологічної єдності результатів геодезичних вимірів.

Вирівнювання нівелірних мереж повинно виконуватись параметричним методом з урахуванням ваг вимірів.

Вирівнювання лінійно-кутових мереж згущення МГМ повинно виконуватись з урахуванням їх точностних характеристик та похибок вихідних даних.

Вирівнювання лінійно-кутових вимірів, що визначають координати стінних знаків від тимчасових центрів геодезичних пунктів мереж згущення 4 класу, 1 та 2 розрядів, виконують після закінчення вирівнювання геодезичних мереж об’єкту.

5.5 Систематизація та оформлення матеріалів Робочого проекту

Після закінчення математичного опрацювання геодезичних та нівелірних мереж об’єкту всі матеріали належним чином систематизуються та оформлюються для наступного використання їх при каталогізації геодезичних пунктів, знаків нівелірної мережі та створення технічних звітів про виконані топографо-геодезичних роботи.

Вихідними документами для каталогізації відомостей геодезичних та нівелірних мереж об’єкту є:

-   матеріали обстеження та оновлення пунктів геодезичних та нівелірних мереж;

-   акти про втрату пунктів ДГМ та нівелірних знаків;

-   картки побудови, картки кроки геодезичних пунктів;

-   абриси місцеположення геодезичних пунктів та нівелірних знаків;

-   матеріали вирівнювання геодезичних та нівелірних мереж;

-   технічні звіти та каталоги раніше виконаних геодезичних та нівелірних робіт;

-   топографічні карти і плани великих масштабів на територію об’єкта;

-   технічний проект на виконання робіт.

6. Порядок надання в користування координат геодезичних пунктів

Користувачами МГМ є виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт на території міста Києва, що використовують координати та висоти геодезичних пунктів в топографо-геодезичній, картографічній, геоінформаційній та кадастровій діяльності, які визначені чинним законодавством.

Уповноваженим здійснювати технічне і технологічне забезпечення формування, адміністрування та ведення єдиної бази геодезичних даних для забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт, кадастрової та містобудівної діяльності, використання і розповсюдження інформації про пункти міської геодезичної мережі міста Києва визначається адміністратор міської геодезичної мережі (далі - Адміністратор).

Режим використання МГМ, геодезичних даних, зокрема копій документів (відкрите використання або використання інформації з обмеженим доступом), визначається на підставі діючих нормативно-правових актів та забезпечується Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або підпорядкованим йому комунальним підприємствам у відповідності до Положення про міську геодезичну мережу міста Києва (додаток 1).

Для одержання прав на використання пунктів МГМ виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт на території міста Києва, подають Адміністраторові такі документи:

-   заявку на надання в користування копії (частини) МГМ за встановленою формою;

-   перелік оптико-електронних та інших приладів, які обліковуються на балансі;

-   копію документів, які підтверджують право на виконання робіт у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності;

-   документи, які необхідні відповідно до чинних нормативно-правових актів для одержання матеріалів, що відносяться до інформації з обмеженим доступом, якщо МГМ містить зазначені відомості.

Рішення про надання або про відмову в наданні прав на використання пунктів МГМ приймається Адміністратором протягом 1 робочого дня.

Якщо для ухвалення рішення потрібно одержання додаткової інформації відповідно до чинних нормативно-правових актів в сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності або інших суміжних з нею сфер, то строк ухвалення рішення може бути подовжений Адміністратором в односторонньому порядку додатково, про що він повідомляє суб’єкта, що подав заявку.

Права на використання геодезичних пунктів МГМ надаються Користувачам МГМ на договірній основі тільки для цілей, зазначених у договорі.

У договорі серед іншого повинно бути встановлено:

-   мета використання МГМ;

-   зобов'язання Користувача МГМ відносно захисту інформації пунктів МГМ, наданих Адміністратором, від несанкціонованого використання, копіювання або поширення;

-   вимоги щодо передачі інформації стосовно пунктів МГМ третім особам і не розголошення даних, щодо них;

-   умови надання за запитом інформації (звіту) про використання МГМ.

Обов’язки Користувача МГМ:

-   використовувати пункти МГМ тільки на один об’єкт, відповідно наданих правових документів (заявок);

-   надати Адміністратору МГМ матеріали виконаних робіт на паперових та електронних носіях для реєстрації і зберігання;

-   користувач МГМ після виконання робіт надає Адміністратору МГМ Акт обстеження та оновлення пункту МГМ (акт супроводжується фотозображенням);

-   в разі, якщо при виконанні робіт Користувач МГМ визначає, що пункт пошкоджений, або знищений, складається Акт обстеження, надається пояснювальна записка та опис, підтверджуючий пошкодження або знищення пункту;

Користувачу МГМ не дозволяється:

-   надавати в тимчасове користування, здавати в оренду або передавати свої права на інформацію стосовно пункту МГМ третім сторонам;

-   використовувати геодезичні пункти МГМ в модифікованому (адаптованому) або вихідному видах для тиражування або розмноження в паперовій або електронній формі;

-   створювати для передачі третім сторонам або продажу їм будь-якої продукції, виготовленої з використанням МГМ, не передбаченої угодою;

-   використовувати геодезичні пункти МГМ з метою, не передбаченою діючим нормативно-правовим документом.

Адміністратор має право:

-   на проведення перевірок виконання вимог використання геодезичних пунктів МГМ;

-   на розірвання угоди в односторонньому порядку про надання інформаційних послуг, включаючи вимогу про відшкодування заподіяних збитків, у випадках виявлення порушень по використанню геодезичних пунктів МГМ.

-   при виявленні пошкодження або знищення пункту МГМ в результаті проведення будівельних робіт, Адміністратор повідомляє утримувача МГМ - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), для вжиття заходів щодо виявлення осіб, які здійснили таке пошкодження або знищення пункту та відшкодування компенсаційних витрат на їх відновлення.

7. Геодезичний моніторинг МГМ

Обстеження та оновлення геодезичних пунктів і нівелірних знаків МГМ виконується для перевірки їх збереження на місцевості та підтримання у стані, придатному для виконання топографічних, геодезичних і інженерно-геодезичних робіт.

Польове обстеження геодезичних пунктів і нівелірних знаків полягає у відшукуванні їх на місцевості, визначення стану центрів, зовнішніх знаків, ОРП та їх зовнішньому оформленню.

Оновлення геодезичних пунктів і нівелірних знаків передбачає виконання всіх робіт, необхідних для приведення їхніх центрів, зовнішніх знаків, ОРП та зовнішнього оформлення у відповідність до вимог, діючих нормативних документів.

Визначення нових ОРП замість втрачених до складу робіт з оновлення пунктів не входить і в разі необхідності виконується за спеціальним завданням як модернізація та згущення пунктів МГМ.

Моніторинг геодезичних пунктів забезпечується систематичними та періодичними обстеженням стану геодезичних пунктів.

Систематичні обстеження та оновлення геодезичних пунктів здійснюються виконавцями геодезичних робіт на локальних територіях під час проведення топографо-геодезичних робіт, земельно-кадастрових робіт, інженерно-геодезичних вишукувань, виконавчих знімань об’єктів будівництва, геодезичних розмічувальних робіт та інших робіт, зв’язаних з використанням геодезичних пунктів МГМ.

Результати обстежень геодезичних пунктів надаються Адміністратору МГМ для обліку та ведення бази геодезичних даних.

Геодезичний пункт вважається втраченим, якщо не збереглися ні верхній, ні нижній центри. Питання щодо виключення пунктів з каталогів розглядається Адміністратором. Втрата центра підтверджується даними інструментально-геодезичного пошуку.

Періодичне обстеження та оновлення геодезичних пунктів і нівелірних знаків МГМ виконується періодично залежно від необхідності, але не рідше ніж один раз на 5 – 7 років.

Контроль стану геодезичних пунктів та нівелірних знаків виконується з метою перевірки стійкості просторового положення їх у часі.

Геодезичний моніторинг стану геодезичних пунктів на території міста Києва включає:

-   спостереження за деформаційними процесами на локальних ділянках;

-   створення карти сучасних рухів земної поверхні.

Спостереження за деформаційними процесами та створення карти сучасних рухів земної поверхні виконується з метою визначення достовірної та надійної інформації про рухи земної поверхні, обумовлені високими техногенними навантаженнями, та оцінці їх впливу на просторову стабільність пунктів геодезичної основи.

Періодичні спостереження за сучасними рухами земної поверхні території міста Києва здійснюється методами супутникових геодезичних спостережень та геометричного нівелювання І, ІІ класів на пунктах та реперах каркасної геодезичної мережі не рідше одного разу на 5 років.

Періодичність спостережень на локальних ділянках, де можлива активізація небезпечних геологічних процесів та на територіях інтенсивного техногенного навантаження обґрунтовується спеціальними геодезичними, маркшейдерськими та геологічними даними. Роботи по геодезичному моніторингу здійснюються за окремими технічними проектами, погодженими з Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Заступник міського голови –
секретар Київської міської ради                               В.Прокопів

Пояснювальна записка

1. Обґрунтування необхідності прийняття рішення

Необхідність розробки проекту рішення Київської міської ради викликана необхідністю впровадження на територію міста Києва місцевої системі координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80).

Пунктом 4 додатку 7 Програми використання та охорони земель міста Києва на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 № 729/729, одним з завдань вказаної Програми є здійснення топографо-геодезичного забезпечення ведення земельного та інших кадастрів.

Відповідно до підпункту 3.7. пункту 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342 (далі – Положення), Департамент земельних ресурсів організовує та забезпечує проведення робіт по утриманню, моніторингу та відновленню міської геодезичної мережі, а також по топографо-геодезичному забезпеченню міського земельного кадастру та інших видів кадастрів.

Крім того, відповідно до підпункту 3.8. пункту 3 Положення Департамент земельних ресурсів, зокрема, виконує делеговані йому Київською міською радою та виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) функції замовника робіт, пов'язаних з топографо-геодезичною діяльністю в сфері землеустрою та для забезпечення ведення міського земельного кадастру та інших видів кадастрів.

Департаментом земельних ресурсів у 2004-2013 роках проведено встановлення більше 3 500 геодезичних пунктів, які утворюють високоточну міську геодезичну мережа міста Києва. Сукупно на здійснення робіт щодо встановлення зазначених пунктів витрачено більше 12 млн.грн. міського бюджету міста Києва. Утворена однорідна міська геодезична мережа міста Києва є власністю територіальної громади міста Києва.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1259 «Деякі питання застосування геодезичної системи координат» передбачено, що виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт починаючи з 01.01.2007 здійснюватиметься із застосуванням Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000.

Водночас, всупереч вимогам вказаної постанови Кабінету Міністрів України топографо-геодезичні і картографічні роботи на території міста Києва продовжують виконувати у застарілій і менш точній системі координат, введеній в дію ще в 1946 році.

Геодезичні пункти, встановлені в 2004-2013 роках, зовсім не використовуються. Водночас, враховуючи будівельну активність в місті Києві, дане комунальне майно постійно знаходиться під загрозою знищення.

Використання і охорону зазначених геодезичних пунктів можливо здійснити з моменту фактичного введення в місті Києві місцевої системи координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80).

Враховуючи наведені обставини, з метою впровадження на територію міста Києва місцевої системі координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80) розроблено проект рішення Київської міської ради «Про питання міської геодезичної мережі міста Києва».

2. Мета і шляхи її досягнення

Проектом рішення передбачено затвердити Положення про міську геодезичну мережу міста Києва та Інструкцію про порядок утримання, використання та моніторингу міської геодезичної мережі міста Києва.

3. Правові аспекти

Правовідносини у даній сфері регулюються статтями 1, 13, 21 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановами Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1259 «Деякі питання застосування геодезичної системи координат», від 07.08.2013 № 646 «Деякі питання реалізації частини першої статті 12 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12. 2016 № 509 «Про затвердження Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою», рішеннями Київської міської ради від 14.07.2016 № 729/729 «Про затвердження Програми використання та охорони земель міста Києва на 2016-2020 роки», від 19.12.2002 № 182/342 «Про затвердження Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Потребує фінансування з місцевого бюджету на утримання, моніторинг, розвиток та відновлення міської геодезичної мережі міста Києва.

5. Регіональний аспект

Не стосується розвитку міжрегіональних зв’язків.

6. Громадське обговорення

Врахування громадської думки здійснюється відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

7. Прогноз результатів

Прийняття зазначеного рішення дозволить впровадити на територію міста Києва місцеву систему координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80), що значно підвищить якість топографо-геодезичних, кадастрових та землевпорядних робіт.

Аналіз регуляторного впливу

Цей Аналіз підготовлений з метою обгрунтування необхідності прийняття рішення Київської міської ради «Про питання  міської геодезичної мережі міста Києва» у зв’язку із необхідністю впровадження на території міста Києва місцевої системі координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80).

Проект рішення розроблено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів).

   I. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» фінансування спеціальних топографо-геодезичних і картографічних робіт, що виконуються за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, провадиться за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.

Абзацом другим статті 13 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» до топографо-геодезичних і картографічних робіт спеціального призначення належать створення, розвиток і підтримка в робочому стані геодезичних мереж спеціального призначення.

Відповідно до пункту 29 Порядку побудови Державної геодезичної мережі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 07.08.2013 № 646, до геодезичних мереж спеціального призначення належать геодезичні мережі згущення 4 класу та 1 і 2 розряду, які будуються для забезпечення кадастрової та містобудівної діяльності, створення місцевих систем координат.

Пунктом 4 додатку 7 Програми використання та охорони земель міста Києва на 2016-2020  роки,   затвердженої рішенням   Київської  міської  ради від 14.07.2016 № 729/729, одним з завдань вказаної Програми є здійснення топографо-геодезичного забезпечення ведення земельного та інших кадастрів.

Відповідно до підпункту 3.7. пункту 3 Положення про Департамент земельних ресурсів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342 (далі – Положення), Департамент земельних ресурсів організовує та забезпечує проведення робіт з утримання, моніторингу та відновлення міської геодезичної мережі, а також щодо топографо-геодезичного забезпечення міського земельного кадастру та інших видів кадастрів.

Крім того, відповідно до підпункту 3.8. пункту 3 Положення Департамент земельних ресурсів виконує делеговані йому Київською міською радою та виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) функції замовника робіт, пов'язаних з топографо-геодезичною діяльністю в сфері землеустрою та для забезпечення ведення міського земельного кадастру та інших видів кадастрів.

На виконання зазначених вище норм, Департаментом земельних ресурсів у 2004-2013 роках проведено встановлення більше 3 500 геодезичних пунктів, які утворюють високоточну міську геодезичну мережа міста Києва. Утворена однорідна міська геодезична мережа міста Києва є власністю територіальної громади міста Києва.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1259 «Деякі питання застосування геодезичної системи координат» передбачено, що виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт з 01.01.2007 має здійснюватись із застосуванням Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000.

Наказом  Міністерства  аграрної  політики  та  продовольства України від 02.12. 2016 № 509 затверджено Порядок використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою.

Водночас, всупереч вимогам вказаним нормативно-правовим актам, топографо-геодезичні і картографічні роботи на території міста Києва продовжують виконувати у застарілій і менш точній системі координат, введеній в дію ще в 1946 році.

Геодезичні пункти, встановлені в 2004-2013 роках, зовсім не використовуються. Водночас, враховуючи будівельну активність в місті Києві, дане комунальне майно постійно знаходиться під загрозою знищення.

Використання і охорону зазначених геодезичних пунктів можливо здійснити з моменту фактичного введення в місті Києві місцевої системи координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80).

Враховуючи наведені обставини, з метою впровадження на територію міста Києва місцевої системі координат УСК-2000 (ідентифікатор МСК-80) розроблено проект рішення Київської міської ради «Про питання  міської геодезичної мережі міста Києва».

Застарілий планово-картографічний матеріал міста потребує комплексної актуалізації. Зокрема на сьогодні з 1224 планшетів у масштабі 1:2000, які становлять цілісну топографічну основу міського земельного кадастру, 1029 планшетів складені в період з 1970 по 2000 рік, та 195 планшетів - у період з 2000 по теперішній час.

Зростає актуальність впровадження нової міської геодезичної мережі та використання каталогу координат геодезичних пунктів на території м. Києва в системі координат УСК – 2000 (ідентифікатор МСК-80). Точне відображення земельних ділянок на планово-картографічній основі та в єдиній системі координат сприятиме забезпеченню гарантій прав на землю та достовірності розрахунку плати за земельні ділянки.

Основні групи (підгрупи), на які справляється вплив при підготовці проекту: