Проект рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві»

Повідомлення про оприлюднення

Відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Постійна комісія Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу повідомляє про оприлюднення в мережі інтернет за адресою: www.kievcity.gov.ua (в розділі «Регуляторна діяльність» / «Оприлюднення проектів регуляторних актів») проекту рішення «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» (далі – проект) з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об’єднань.

Головним розробником проекту регуляторного акта є Постійна комісія Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу.

Проект розроблено відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.03.2007 № 235, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068.

Даний проект рішення підготовлений з метою запобігання негативним наслідкам розміщення об’єктів в охоронних зонах міських інженерних комунікацій та дотримання суб’єктами господарювання, об’єкти яких розташовані у м. Києві, вимог містобудівного, земельного, природоохоронного законодавства та правового режиму охоронних зон міських інженерних мереж.

Зауваження та пропозиції до проекту приймаються протягом одного місяця з дня офіційного опублікування цього проекту у письмовому або електронному вигляді за адресами:

  • у письмовому вигляді - 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, кім. 1005 Постійна комісія Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, тел. 202-70-29;
  • у електронному вигляді - [email protected]

 

Проект

Відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.03.2007 № 235, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068 з метою вирішення питань впорядкування розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності на території м. Києва Київська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести до рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» такі зміни:

1.1. Пункт 3 виключити.

2. Рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення в газеті Київської міської ради «Хрещатик».

3. Виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачити нові місця розташування тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу та постійну комісію Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики. 

Київський міський голова                                  В. Кличко


 

Аналіз регуляторного впливу

Цей аналіз регуляторного впливу розроблений на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160/ІV та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 та визначає правові і організаційні засади реалізації проекту рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань впродовж одного місяця.

І.Визначення проблеми

Проект рішення розроблено у зв’язку з необхідністю виконання вимог законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 № 1330/20068.

Пункт 3 рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» не узгоджується з нормами чинного законодавства України в галузі санітарної охорони інженерних мереж і створює штучні фактори впливу на якість обслуговування населення і безперебійне надання комунальних послуг.

Оскільки інженерні мережі належать до об’єктів підвищеної небезпеки, чинним законодавством України встановлено правовий режим охоронних зон цих об’єктів – нормативні відстані, обмеження та заборони.

Так, у ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» та ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» встановлено нормативну відстань, якої слід дотримуватися при розміщенні будь-яких об’єктів відносно споруд і мереж централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно Водного кодексу України, ст. 113 Земельного кодексу України, ст. 36 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п. 15.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, забороняється розташування будь-яких об’єктів та споруд в охоронних зонах інженерних мереж.

Норми вищезазначених актів законодавства є обов’язковими для виконання.

З прийняттям Київською міською радою п. 3 Рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» штучно було створену юридичну колізію в галузі санітарної охорони у сфері питної води та питного водопостачання.

Розміщення об’єктів в охоронних зонах інженерних мереж унеможливлює проведення Балансоутримувачем міських інженерних мереж планових технологічних та аварійно-відновлювальних робіт, у тому числі із залученням спецтехніки.

Така загрозлива ситуація може зрештою призвести до порушення цілісного технологічного процесу надання послуг споживачам, а в разі аварії на міських інженерних мережах становитиме загрозу для життя, здоров’я та майна населення, що працює на таких об’єктах чи відвідує їх.

Крім того, комплекс даних чинників автоматично призводить до продовження терміну відсутності у споживачів послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

На жаль, на сьогоднішній день у Києві налічується чимало випадків аварійних ситуацій, спричинених або ускладнених розміщенням тимчасових споруд з порушенням правового режиму охоронних зон водопровідних і каналізаційних мереж. У багатьох випадках фахівці Товариства вимушені були відмовлятися від автоматизованої роботи спецтехніки і виконувати ліквідацію аварій вручну, що подовжувало строк виконання аварійних робіт. Тобто наразі вже накопичився негативний досвід впливу стихійного розміщення тимчасових споруд в охоронних зонах інженерних мереж на якість обслуговування населення і безперебійне надання комунальних послуг.

Враховуючи наведене, можливо виокремити такі проблеми:

- запобігання негативним наслідкам розміщення об’єктів в охоронних зонах міських інженерних комунікацій та дотримання суб’єктами господарювання, об’єкти яких розташовані у м. Києві, вимог містобудівного, земельного, природоохоронного законодавства та правового режиму охоронних зон міських інженерних мереж;

- усунення юридичної колізії шляхом приведення норм рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» у відповідність нормативно-правовим актам більшої юридичної сили в галузі санітарної охорони інженерних мереж.

Основні групи (підгрупи), на які справляється вплив при підготовці проекту рішення:

 

Групи (підгрупи)

 Так

 Ні

Громадяни

 

-

Держава

 

-

Суб’єкти господарювання,

+

 

у тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 

Проблеми, які пропонується врегулювати в результаті прийняття регуляторного акта, є важливими і не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів.

Обгрунтування необхідності державного регулювання та неможливості розв’язання проблем за допомогою чинного регулювання:

Прийняття запропонованого регуляторного акта сприятиме:

- усуненню юридичної колізії між п. 3 рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» та чинними нормативно-правовими актами більшої юридичної сили в галузі санітарної охорони інженерних мереж;

- недопущенню ситуації, коли власники тимчасових споруд будуть застосовувати у своїй господарській діяльності різні (на власний розсуд) нормативно-правові акти;

- відвертанню загрози для життя та здоров’я мешканців та гостей міста, яку несуть тимчасові споруди, розташовані в санітарній зоні інженерних мереж;

- запобіганню проблем, які виникають при локалізації та ліквідації аварійних ситуацій на інженерних мережах, в зонах санітарної охорони яких встановлені тимчасові споруди, що спричинює значні затоплення у короткі терміни, забруднення навколишнього середовища стічними водами, вихід з ладу різноманітного обладнання тощо;

- дотримання передбачених чинним законодавством України нормативних відстаней, обмежень та заборон.

ІІ. Цілі державного регулювання

Проект регуляторного акта спрямований на розв’язання проблем, визначених у першому розділі аналізу регуляторного впливу.

Метою державного регулювання є запобігання небезпечним наслідкам розміщення об’єктів в охоронних зонах міських інженерних комунікацій, дотримання суб’єктами господарювання, об’єкти яких розташовані у м. Києві, вимог містобудівного, земельного, природоохоронного законодавства та правового режиму охоронних зон міських інженерних мереж.

Зазначений акт приведе положення рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» у відповідність до чинних нормативно-правових актів більшої юридичної сили в галузі санітарної охорони інженерних мереж.

Одночасно, даним проектом буде забезпечено безперешкодне проведення балансоутримувачами інженерних мереж планових та аварійно–відновлювальних робіт на міських інженерних комунікація, що сприятиме запобіганню аварій та, в разі виникнення аварійних ситуацій – ліквідації негативних наслідків для життя, здоров’я, майна мешканців та гостей міста, навколишнього природного середовища в найкоротші строки.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

  1. Визначення альтернативних способів 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Залишення існуючої ситуації без змін

 Не забезпечує досягнення цілей оскільки залишається загроза настання небезпечних наслідків для життя, здоров’я та майна населення внаслідок розміщення об’єктів в охоронних зонах міських інженерних комунікацій; суперечить нормам чинного законодавства України

Застосування ринкових механізмів

 Проблеми не можуть бути розв’язані за допомогою ринкових механізмів, оскільки ринкові механізми базуються на принципах диспозитивності та повинні враховувати, перш за все, інтереси суб’єктів підприємницької діяльності, а не територіальної громади міста Києва, а це, в свою чергу, призводить до незаконного розміщення тимчасових споруд на території м. Києва

Прийняття запропонованого проекту рішення

 Повністю відповідає потребам у вирішенні проблем

 

 

  1. Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

Х

Х

Х

35

35

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

Х

Х

 Х

100

100

 Відповідно до бази Містобудівного кадастру міста Києва протягом 2014-2015 років Департаментом містобудування та архітектури укладено 6 453 договори щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою.

Таким чином, питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, становить 0, 54 відсотки, що не перевищує 10 відсотків, тому розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва у відповідності до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, здійснюватися не повинен.

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Залишення існуючої ситуації без змін

Відсутні

Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої мети

Застосування ринкових механізмів

Відсутні

Альтернатива є неприйнятною, оскільки призводить до розміщення суб’єктами господарювання тимчасових споруд в охоронних зонах міських інженерних комунікацій

Прийняття запропонованого проекту рішення

Прийняття проекту регуляторного акту дозволить розв’язати визначені проблеми в цілому та забезпечує досягнення встановлених цілей.

Сприяє:

- запобіганню ризиків для життя, здоров’я та майна населення, які виникають при розміщенні об’єктів в охоронних зонах міських інженерних мереж;

- запобіганню проблем, які виникають при локалізації та ліквідації аварійних ситуацій на інженерних мережах, в зонах санітарної охорони яких встановлені тимчасові споруди, що спричинює значні затоплення у короткі терміни, забруднення навколишнього середовища стічними водами, вихід з ладу різноманітного обладнання;

- усуненню юридичної колізії між нормами рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» та нормативно-правовим актам більшої юридичної сили в галузі санітарної охорони інженерних мереж.

Запропонований спосіб відповідає діючому законодавству.

Опублікування прийнятого нормативного документа в засобах масової інформації

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблем)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Залишення існуючої ситуації без змін

1

У разі залишення існуючої ситуації без змін визначені проблеми продовжуватиме існувати, що не забезпечить досягнення встановленої мети

Застосування ринкових механізмів

1

Визначена проблема продовжує існувати, оскільки суб’єкти господарювання будуть застосовувати у своїй господарській діяльності різні нормативні акти, що призведе до збільшення кількості тимчасових споруд, які розміщені у зонах санітарної охорони міських інженерних мереж

Прийняття запропонованого проекту рішення

4

Оптимальний варіант вирішення проблеми, який призведе до досягнення поставленої мети.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Залишення існуючої ситуації без змін

Відсутні

 

Розташування об’єктів в межах охоронних зон інженерних мереж у випадку аварії на мережах може призвести до людських жертв та матеріальних витрат, затоплення та забруднення навколишнього природного середовища, унеможливлює проведення службами балансоутримувачів мереж планових технологічних та аварійно-відновлювальних робіт.

Суперечить нормативно-правовим актам більшої юридичної сили в галузі санітарної охорони інженерних мереж, інтересам територіальної громади м. Києва та балансоутримувачів інженерних мереж.

 

Застосування ринкових механізмів

Відсутні

Проблема не може бути вирішена за допомогою ринкових механізмів, оскільки ринкові механізми базуються на принципах диспозитивності та повинні враховувати, перш за все, інтереси суб’єктів підприємницької діяльності, а не територіальної громади міста Києва, а це, в свою чергу, призводить до незаконного розміщення тимчасових споруд на території м. Києва

Є неможливим, оскільки ринкові механізми не можуть усунути юридичну колізію між нормативно-правовими актами, яка призводить до застосування суб’єктами господарювання у своїй господарській діяльності різних нормативних актів, що призведе до збільшення кількості тимчасових споруд, які розміщені у зонах санітарної охорони міських інженерних мереж

Прийняття запропонованого проекту рішення

Забезпечення досягнення цілей державного регулювання

Опублікування прийнятого нормативного документа в засобах масової інформації

Цілі прийняття регуляторного акта будуть досягнуті.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи / причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Залишення існуючої ситуації без змін

Аргументи для переваги відсутні. Відмова від цієї альтернативи дозволить реалізувати поставлені цілі.

Х

Застосування ринкових механізмів

Аргументи для переваги відсутні. Відмова від цієї альтернативи дозволить реалізувати поставлені цілі.

Х

Прийняття запропонованого проекту рішення

Причини для відмови відсутні. Обрана альтернатива є найбільш раціональним способом усунення юридичної колізії між нормативно-правовими актами та уникнення незаконного розміщення тимчасових споруд на території м. Києва.

Х

 V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України – місто-герой Київ» основними напрямками реалізації удосконалення регулювання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві є досягнення цілей і завдань запропонованого регулювання, що представляють комплекс заходів, спрямованих на створення у місті ефективного механізму взаємодії: орган місцевого самоврядування (орган виконавчої влади) – територіальна громада – балансоутримувач інженерних мереж – суб’єкт господарювання.

Прийняття проекту регуляторного акту призведе до усунення невідповідністі п. 3 рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» вимогам нормативно-правових актів більшої юридичної сили в галузі санітарної охорони інженерних мереж, інтересам територіальної громади м. Києва та балансоутримувачів інженерних мереж. Сприятиме:

- уникнення ризиків для життя, здоров’я та майна населення, які виникають при розміщенні об’єктів в охоронних зонах міських інженерних мереж;

- запобіганню проблем, які виникають при локалізації та ліквідації аварійних ситуацій на інженерних мережах, в зонах санітарної охорони яких встановлені тимчасові споруди, що спричинює значні затоплення у короткі терміни, забруднення навколишнього середовища стічними водами, вихід з ладу різноманітного обладнання.

Реалізація такого регуляторного акта забезпечить єдиний підхід у вирішенні питання розташування тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві та сприятиме дотриманню суб’єктами господарювання, об’єкти яких розташовані у м. Києві, вимог містобудівного, земельного, природоохоронного законодавства та правового режиму зон санітарної охорони інженерних мереж.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (Тест малого підприємництва) не проводився, оскільки питома вага суб’єктів малого підприємництва (малих та мікропідприємств разом) у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, не перевищує 10 відсотків.

Також бюджетні витрати на адміністрування регулювання для суб’єктів великого і середнього підприємництва не передбачаються.

Додаткових витрат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради не передбачено.

VIІ. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта не обмежується у часі, що дасть можливість досягти цілей державного регулювання. Проект регуляторного акта набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.

VIІІ. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Показником результативності стане приведення рішення Київської міської ради від 17.03.2016 № 237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» у відповідність до вимог містобудівного, земельного, природоохоронного законодавства та правового режиму охоронних зон міських інженерних мереж.

ІХ. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відносно цього регуляторного акта повинно послідовно здійснюватись базове, повторне та періодичне відстеження його результативності.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження його результативності.

Повторне відстеження результативності – через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності – один раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Перейти до спискуВерсiя для друку